Писанки – це шедеври мініатюрного живопису, які є культурною скарбницею не тільки буковинського краю, України, а й усього світу. На жаль, через проблему збереження крихкого твору мистецтва сьогодні чимало зразків писанкового орнаменту до нас не дійшли. Дати мистецтвознавчу оцінку даним об’єктам дослідження ми можемо лише переглянувши письмові ілюстровані джерела ХІХ – початку ХХ століття, колекції музеїв, приватні колекції Михайла Фірчука, Івана Балана, Миколи Шкрібляка та сучасні зразки писанок народних майстрів.
До проблем походження феномену писанкарства, його традицій, техніки розпису, символіки та особливостей збереження зверталося багато дослідників: Ігор Гургула, Павло Чубинський, Світлана Белінська, Авксентій Яківчук, Олексій Соломченко, Олександр Кожолянко, Ірина Міхєєва, Ганна Шовкопляс, Людмила Атлантова, Євген Антонович, Віра Манько, Микола Шкрібляк, Наталія Суруджій, Альона Беженар та інші.
Детальніше...Художня культура Буковини ХХ–ХХІ ст. є конгломеративною. Незважаючи на те, що існує величезне розмаїття мистецьких напрямів, стилів чимало художників звертаються до тем свого минулого. Їхня творчість нерозривно пов’язана з національними традиціями, дуже сучасна і досить новаторська. Одним і таких є Анатолій Житарюк. Його манять давні традиції Великодня, а саме сакральна знаково-символічна мова писанок. Він з трепетністю вимальовує цей мініатюрний витвір мистецтва. Тому роботу митця можна вважати культурографічним джерелом, яке послужить для дослідження сучасним науковцям.
У 2014 році Анатолій Житарюк написав тематичну композицію «Благовість. Для Софійки», присвятивши її внучці Софійці, яка на той час мала лише народитися. Твір мистецтва має глибокий символічний зміст. Тут розкрита тема жінки: жінки-матері та пречистої Діви. Картина виконана у техніці пастельного живопису.
Центральним образом роботи є вагітна жінка. Позаду неї художник зображує ікону Богородиці з Дитям. Вони безликі, цим він передає філософську сутність ікони. Пречиста однією рукою обіймає та пригортає близько до серця свою дитину. Його голівка нахилена до Богородиці. Відчувається любов, біль матері, внутрішні переживання Марії за долю Ісусика, адже материнське серце здатне зігріти весь світ.
Образ на іконі автор картини зображає недаремно, адже більшість жінок, які хочуть стати матерями моляться до ікон Пресвятої Богородиці про дарування дітей, їхнього благополуччя, здоров’я, просять сімейного щастя.
Детальніше...26 квітня відбувся онлайн-семінар на тему: «Різноманітність ЗМІ» для представників регіональних робочих груп, що створені на базі обласних державних адміністрацій для моніторингу виконання Конвенції ЮНЕСКО 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження» на регіональному рівні, у якій взяли участь методисти Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк, Ольга Бурдега та Альона Беженар.
Семінар відбувся в рамках методичного та просвітницького супроводу реалізації Конвенції ЮНЕСКО 2005 року, на який уповноважено Український центр культурних досліджень (УЦКД) відповідно до Наказу Міністерства культури України № 907 від 19.10.2018 року.
Детальніше...26 квітня минуло 35 роківвід того дня, коли життя українців розділилось на «до» та «після». Чорнобиль назавжди залишив радіаційний слід на нашій землі. У Кельменцях відбулася церемонія вшанування пам’яті героїв-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. На алеї щемливо звучали «Пісня про Чорнобиль» у виконанні Алли Корожос під акомпанемент Миколи Ганіна та «Чом, чом, чом, Земле моя» у виконанні народного аматорського вокального ансамблю «Журавка» і оркестру народних інструментів КЗ «Центральний будинок народної творчості та дозвілля» Кельменецької селищної ради.
Ведучою церемонії була Наталія Білобрицька. Методисти Кельменецького ЦБНТД розробили тематичний онлайн-захід «Чорнобиль: з якого племені, з якого міста…». Читають: Богдан Дерев'янко, Леся Катеринчук, Варвара Армаш, Максим Дмитрийчук, Юліана Петрюк, Євген Паламарчук, Наталія Білобрицька. Вокал - Богдан Грубий (пісня з репертуару гурту "Один в каноє"). Хореографія Світлани Цвинтарної, відеомонтаж Олександра Куща.
Детальніше...