У ілюстрованому збірнику заслуженого працівника культури України, лауреата багатьох всеукраїнських фестивалів і конкурсів, керівника народного аматорського хору «Любисток» Сокирянської ОТГ Чернівецької області Івана Гончара з нагоди 80-ліття уродин композитора вміщено майже дев’яносто кращих зразків буковинських, головно бессарабських пісень для народного хору в художній обробці митця.

Як зазначає І. Гончар, у виданні здебільшого представлені текстові та музичні записи народних пісень в авторській обробці, які композитор використовував із книг «Пісні Буковини» (Київ, 1990) та «Фольклор буковино-бессарабського фольклору Подністров’я» (Чернівці, 2016)для популяризації пісенного фольклору Буковини.

На початку книги подано довідку про автора міського голови Сокирянської ОТГ Василя Равлика, про унікальність пісенного збірника та феномен творчої натури І. Гончара йдеться у вступному слові «Благодатний знак долі» заслуженого діяча мистецтв України, директора Буковинського центру культури і мистецтва Миколи Шкрібляка. А методист з вокально-хорового жанру цієї ж культурно-мистецької установи Катерина Фокіна подала розлогий життєпис І. Гончара та його творчих здобутків.

У біографічному огляді акцентовано на важливих етапах мистецького становлення І. Гончара як організатора й керівника спочатку народного аматорського хорового колективу «Калина», який згодом отримав назву «Любисток», що згуртував не один десяток талановитих голосів. Також зазначено, що пісенний репертуар хору складається з творів українських композиторів Миколи Плашкевича, Олександра Стадника, Анатолія Пашкевича, самобутніх українських народних пісень в обробці Порфирія Демуцького, Петра Андрійчука, Юрія Штельмаха, Василя Фокшука та власне авторських Івана Гончара. До того ж, видання вмістило чимало буковинських народних пісень у записах Авксентія Яківчука, Івана Кідещука, Василя Гандзія на мелодії Кузьми Смаля та Михайла Мафтуляка.

13 березня в ошатній залі Палацу культури ім. Гната Хоткевича міста Львів за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України відбувся Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Битва за титул Найталановитіший».

До Львова завітав увесь склад відділу освіти, культури, молоді та спорту Берегометської селищної ради, щоб підтримати свою колегу - Євгенію Іпатій, спеціаліста цього відділу.

Пані Євгенія взяла участь у трьох номінаціях: «Естрадний вокал», «Народний вокал», «Академічний вокал». Наша колега захистила честь Берегометської громади - вразила членів журі рівнем виконавської майстерності, вдало підібраними образами та отримала найвищу нагороду - гран-прі! Своєю перемогою Євгенія Іпатій завдячує своєму викладачеві Івану Михайловичу Дерді, народному артисту України, педагогу, культурно-громадському діячеві.

Відкривається нотне видання вступною статтею «Велика праця народного майстра Івана Гончара» мистецтвознавиці та художниці Альони Беженар, у якій окреслено життєво-творчий шлях музиканта, фольклориста, гончара, керівника аматорського народного хору «Любисток» с. Коболчин Сокирянської ОТГ, заслуженого працівника культури України Івана Івановича Гончара. Дослідниця детально простежила етапи становлення Івана Гончара як митця, головно зосередившись на особливостях виготовлення декоративно-ужиткових виробів з глини. Акцентовано, що родинно-спадкові традиції визначили подальший вектор зацікавлення гончарним ремеслом, яке ще у ранньому дитинстві І. Гончар перейняв від батька Івана, та іншими видами мистецтва. У житті народний майстер поєднував педагогічну діяльність із творчою. Гончарство і музика органічно переплітаються та складають основу різносторонніх інтересів І. Гончара.

Зібрання народних пісень, художньо оброблених митцем, та власне авторських (загалом це понад 60 творів!) упорядковано за двома основними розділами – «Твори для народного хору» та «Твори для ансамблів». У виданні представлено пісні на вірші буковинських поетів (Олексія Бондаря, Інни Гончар, Володимира Мартинюка, Івана Нагірняка та ін.), більше десятка текстів народних пісень – у записах буковинського фольклориста, народознавця і публіциста Авксентія Яківчука, а також українського фольклориста, письменника та перекладача в Румунії Івана Кідешука.

Наявний багатий пісенний репертуар, тематично розмаїтий, засвідчує багатолітню працю І. Гончара у сфері музики та популяризацію композитором давніх традицій виконавства.

Іван Гончар Мелодії мого краю / [упорядкув. та ред. О. Стадника ; авт. вступ. ст. А. Беженар]. – Луцьк : Терен, 2020. – 95 с.

Новостворений відділ сприяння розвитку кіномистецтва БЦКМ об'єднав чимало творчих людей. Першим був проєкт «Буковинське Різдво», у якому взяли участь люди з усієї України. Жодна різдвяна розповідь не залишила глядача байдужим. Свої історії нам розповіли три жінки: Орися Запаранюк, Олександра Гайсяк та Марія Штефуряк. Цих жінок об’єднує одна червона ниточка у їхній долі - вони були виселені зі своїх домівок до холодного Сибіру. Місяць їхали вони у жахливому вагоні. Жили у страшних, холодних бараках, але вижили! А сьогодні розповідають нам про свою важку долю та любов до рідної України, про добрих людей, які їм допомагали. Попри все пережите, ці жінки переконані, що не можна тримати зла на ворогів. Такими людьми як ці три жінки, можна лише захоплюватися.

Саме тому працівники відділу сприяння розвитку кіномистецтва вирішили створити серійні короткометражні фільми про долю цих жінок, в основі яких – реальні події. Жанр фільмів – драма однієї долі. Ми підкреслимо гуманність жінок, бо вважаємо це дивовижним явищем.