Гемері Іван. Лірика душі моєї

Лірика душі моєїНаприкінці минулого року для шанувальників образотворчого мистецтва на Буковині надійшла приємна новина: у чернівецькому видавництві «Місто» вийшов друком альбом-каталог «Лірика душі моєї» буковинського майстра малярства й громадського діяча Івана ГЕМЕРІ.

В особі талановитого буковинського художника родом із Закарпаття Івана Гемері поєдналися дві творчі стихії – мистецька і поетична. Спрагла душа передати красу довколишнього світу та поділитися щирою любов’ю з іншими, не може не творити. Саме тому у мистецьких полотнах художника, як і в його поезії, умовно превалює світло-кольорова гама тонів і півтонів, яка передає весь спектр емоцій та почуттів митця, його розуміння прекрасного.

Мистецький доробок Івана Гемері налічує понад три сотні творів класичного живопису, графіки, геральдики, народного малярства, інтарсії, інкрустації, рельєфної різьби по дереву, є не лише відображенням української культури і традицій, а й своєрідним контекстом особистої історії митця, багатої на події та подорожі, мистецькі задуми й втілення їх у життя.

У творчості Іван Гемері тяжіє до реалістичного відтворення дійсності, позаяк у полотнах митця наявні пейзажі різних пір року, зображення квітів, тварин, історичних пам’яток архітектури, культових споруд, відтворено етнографічно-побутові мотиви з гуцульського життя тощо. Більша частина робіт І. Гемері представлена у нещодавно виданому альбомі-каталогу «Лірика душі моєї», в якому репрезентовано різножанрові мистецькі твори, авторські поезії та поетичні присвяти художникові, список персональних виставок та світлини, що засвідчують ту чи ту подію, фото із домашнього архіву, відгуки про творчість митця поціновувачів українського мистецтва з різних куточків України, з близького й далекого зарубіжжя.

Детальніше...

Гончар Іван. Мелодії мого краю

Мелодії мого краю.Іван ГончарВідкривається нотне видання вступною статтею «Велика праця народного майстра Івана Гончара» мистецтвознавиці та художниці Альони Беженар, у якій окреслено життєво-творчий шлях музиканта, фольклориста, гончара, керівника аматорського народного хору «Любисток» с. Коболчин Сокирянської ОТГ, заслуженого працівника культури України Івана Івановича Гончара. Дослідниця детально простежила етапи становлення Івана Гончара як митця, головно зосередившись на особливостях виготовлення декоративно-ужиткових виробів з глини. Акцентовано, що родинно-спадкові традиції визначили подальший вектор зацікавлення гончарним ремеслом, яке ще у ранньому дитинстві І. Гончар перейняв від батька Івана, та іншими видами мистецтва. У житті народний майстер поєднував педагогічну діяльність із творчою. Гончарство і музика органічно переплітаються та складають основу різносторонніх інтересів І. Гончара.

Зібрання народних пісень, художньо оброблених митцем, та власне авторських (загалом це понад 60 творів!) упорядковано за двома основними розділами – «Твори для народного хору» та «Твори для ансамблів». У виданні представлено пісні на вірші буковинських поетів (Олексія Бондаря, Інни Гончар, Володимира Мартинюка, Івана Нагірняка та ін.), більше десятка текстів народних пісень – у записах буковинського фольклориста, народознавця і публіциста Авксентія Яківчука, а також українського фольклориста, письменника та перекладача в Румунії Івана Кідешука.

Наявний багатий пісенний репертуар, тематично розмаїтий, засвідчує багатолітню працю І. Гончара у сфері музики та популяризацію композитором давніх традицій виконавства.


Іван Гончар Мелодії мого краю / [упорядкув. та ред. О. Стадника ; авт. вступ. ст. А. Беженар]. – Луцьк : Терен, 2020. – 95 с.

Детальніше...

Гончар Іван. Співай, моя Буковино!

Співай моя БуковиноУ ілюстрованому збірнику заслуженого працівника культури України, лауреата багатьох всеукраїнських фестивалів і конкурсів, керівника народного аматорського хору «Любисток» Сокирянської ОТГ Чернівецької області Івана Гончара з нагоди 80-ліття уродин композитора вміщено майже дев’яносто кращих зразків буковинських, головно бессарабських пісень для народного хору в художній обробці митця.

Як зазначає І. Гончар, у виданні здебільшого представлені текстові та музичні записи народних пісень в авторській обробці, які композитор використовував із книг «Пісні Буковини» (Київ, 1990) та «Фольклор буковино-бессарабського фольклору Подністров’я» (Чернівці, 2016)для популяризації пісенного фольклору Буковини.

На початку книги подано довідку про автора міського голови Сокирянської ОТГ Василя Равлика, про унікальність пісенного збірника та феномен творчої натури І. Гончара йдеться у вступному слові «Благодатний знак долі» заслуженого діяча мистецтв України, директора Буковинського центру культури і мистецтва Миколи Шкрібляка. А методист з вокально-хорового жанру цієї ж культурно-мистецької установи Катерина Фокіна подала розлогий життєпис І. Гончара та його творчих здобутків.

У біографічному огляді акцентовано на важливих етапах мистецького становлення І. Гончара як організатора й керівника спочатку народного аматорського хорового колективу «Калина», який згодом отримав назву «Любисток», що згуртував не один десяток талановитих голосів. Також зазначено, що пісенний репертуар хору складається з творів українських композиторів Миколи Плашкевича, Олександра Стадника, Анатолія Пашкевича, самобутніх українських народних пісень в обробці Порфирія Демуцького, Петра Андрійчука, Юрія Штельмаха, Василя Фокшука та власне авторських Івана Гончара. До того ж, видання вмістило чимало буковинських народних пісень у записах Авксентія Яківчука, Івана Кідещука, Василя Гандзія на мелодії Кузьми Смаля та Михайла Мафтуляка.

Детальніше...

Канюк Сергій. Твори: оповідання, новели, ескізи, повість, поезії

tvoryЦе перше окреме видання художньої спадщини Сергія Канюка (1880-1945), уродженця села Хлівище, що на Буковині, відомого громадсько-політичного діяча, педагога і публіциста, котрий від 1922 року проживав і працював на підрадянській Україні, у 1930-ті був безпідставно репресований більшовицькою владою, засланий до Сибіру, де його життя обірвалося в 1945 році. Несправедливо забуте та до кінця не поціноване ім’я талановитого буковинського письменника нині, у рік 75-ліття від його смерті й 140-ліття від дня народження, у вигляді упорядкованої збірки прозових творів заново повертається в українське письменство.

До книги увійшли різножанрові твори (поезії, оповідання, новели, ескізи, повість) – як раніше не друковані, так і ті, що розпорошені по галицько-буковинській періодиці початку ХХ століття. Вони, особливо новелістика, зберігаючи своє художньо-пізнавальне значення, розширюють і поглиблюють картину літературного процесу того часу на західноукраїнських землях і спроможні зацікавити читачів ХХІ століття, котрим ця книга адресується.

Збірка творів С. Канюка побудована за хронологічним принципом та містить художні твори, датовані 1900 – 1920 рр. Упорядницею, авторкою передмови та приміток є кандидат філологічних наук, методист Буковинського центру культури і мистецтва Ольга Меленчук. У вступному слові «Зосталося найголовніше – твори Сергія Канюка» дослідниця простежила віхи життя і творчості С. Канюка, сина відомої на Буковині народної поетеси Зиновії Канюк, яка, крім того, доводилася рідною бабусею художника Корнила Дзержика. Акцентовано, що цей факт встановив відомий буковинський етнограф, збирач старожитностей, мистецтвознавець та майстер лозоплетіння Іван Снігур, якому пощастило бути знайомим з художником та зробити записи їхніх розмов. У передмові детально проаналізовано художні твори С. Канюка, акцентовано на їх проблемно-тематичному та жанрово-стильових особливостях.

Наприкінці збірки міститься післямова доктора філологічних наук, професора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Богдана Мельничуката бібліографічний додаток. Видання ілюстроване фотографіями, які унаочнюють важливі етапи життя і творчості С.Канюка.


Канюк Сергій. Твори: оповідання, новели, ескізи, повість, поезії/[упорядкув. Ольги Меленчук].–Чернівці: Букрек, 2020.–264 с.

Детальніше...