Мистецька культура: історія, теорія, методологія

Мистецька культура-2019До збірника тез Міжнародної наукової конференції увійшли матеріали українських та закордонних вчених, які розміщено за основними тематичними розділами: «Архітектура й образотворче мистецтво», «Декоративно-ужиткове мистецтво», «Культурологія», «Мистецька освіта», «Музикознавство», «Театр, кіно, фотографія», «Джерелознавство та бібліографія». Серед наявних публікацій вирізняються наукові тези співробітників Буковинського центру культури і мистецтва – Альони Беженар «Семантика та стилістика буковинської ікони на склі ХІХ ст.» та Василя Беженаря «Пошанування видатних постатей учнями художніх шкіл Буковини».

У матеріалі Альони Беженар охарактеризовано етапи становлення, зміст і значення народної іконографії. Акцентовано на технології іконописання, стильових та композиційних особливостях ікон на склі. Розкрито символіку кольорів та орнаментальних мотивів.

В інформаційно-оглядовій публікації Василя Беженаря про функціонування і розвиток шкіл естетичного виховання на теренах Буковини, що підпорядковуються Буковинському центру культури і мистецтва, узагальнено здобутки учнів у мистецьких виставках-конкурсах, присвячених видатним постатям у сфері української літератури, мистецтва та культури загалом. Зазначено, що з 2013 року вихованці художніх шкіл області брали участь у щорічних мистецьких заходах, приурочених до ювілейних дат – 150-річчя від дня народження Гірської Орлиці Ольги Кобилянської, художників Миколи Івасюка, Августи Кохановської, 180-ліття з дня народження Буковинського Соловія Юрія Федьковича, 160-річчя від дня народження та 100-ї річниці від дня смерті Івана Франка, 100-річчя від дня народження письменника і літературознавця Михайла Івасюка. Творчі роботи учнів відображали окремі сторінки біографії видатних діячів, їхні портрети, ілюстрації до художніх творів.

Детальніше...

Мистецька культура: історія, теорія, методологія

Мистецька культура-2020У збірнику наукових тез опубліковано матеріали співробітників Буковинського центру культури і мистецтва Альони Беженар «Орнаментальна мова буковинських тайстр» та Василя Беженаря «Початкова професійна художня освіта на Буковині».

Дослідниця народної традиційної культури Альона Беженар у науковій розвідці зосередила увагу на технології ткання тайстр, які на Буковині набули широкого вжитку ще у ХІХ столітті та виготовлялися відомими майстринями ткацтва – Оленою Француз, Оленою Юрійчук, Домною Стасюк, Марією Гнатишиною, Анастасією Машкур, Трандафірою Сушинською, Любомирою Дженикай, Штефанією Боднараш, Оленою Костюк та ін. Авторка конкретизувала на найбільш поширених різновидах тканих торбин – «смугасті», «клітчасті», «баточками», «перебиті», основних типах – «Вічката», «Отче наш», «Образ», «Сонце», «Зірка», «Рибки», «Пташки» «Ружі», «Колос», «Виноград» тощо та порівняла орнаментальні мотиви й колористичне поєднання у виробах залежно від зонального районування.

У розділ «Мистецька освіта» увійшли наукові тези Василя Беженаря, який дослідив історію становлення та розвитку початкової професійної художньої освіти на Буковині, що бере витоки з кінця ХІХ – початку ХХ століття, коли видатні художники Микола Івасюк та Юстин Пігуляк заснували у Чернівцях першу художню школу. Відтак значно інтенсифікується процес створення осередків початкової художньої освіти на теренах області у 70-х рр. ХХ століття. Нині на Буковині діють 14 художніх шкіл та два образотворчі відділи у Берегометській та Іспаській школах мистецтв, де щорічно здобувають початкову художню освіту близько 200 учнів.


 Мистецька культура: історія, теорія, методологія : тези доповідей VІІІ Міжнародної наукової конференції (Львів, 20 листопада 2020 р.) / [ред.-упоряд. : Л. Купчинська, О. Осадця ; відп. ред. Л. Сніцарчук] / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. – Львів, 2020. – 206 с.

Детальніше...

Народна творчість та етнологія

etnologУ номері 4/2022 наукового журналу «Народна творчість та етнологія» світ побачила дослідницька праця «Гастрономічна спадщина Буковини»: етнографічний аспект» авторства кандидатки філологічних наук, методистки науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, асистентки кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Ольги Меленчук.

Цей журнал включено до переліку фахових видань, він виходить під егідою Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського Національної академії наук України та Міжнародної асоціації українських етнологів.

У статті «Гастрономічна спадщина Буковини»: етнографічний аспект»Ольга Меленчук детально характеризує історіографію окресленої проблематики, зокрема аналізується «кулінарна тема» крізь призму фахової етнографічної та художньої літератури, серед яких виокремлює «Енеїду» Івана Котляревського, «Кулінарні фіґлі» та роман-панораму «Букова земля» Марії Матіос тощо.

Проте основний дослідницький акцент Ольги Меленчук – на найсвіжішому наразі гастрономічному путівникові «Смаки Буковини», який, окрім рецептур традиційних блюд, містить фахові етнологічні нариси авторства Миколи Шкрібляка, співавтора книжки і керівника однойменного проєкту «Смаки Буковини».

Детальніше...