Боротьба за свободу та незалежність нашої держави відбувається впродовж сотні років. Сьогодні, в час повномасштабного вторгнення, Захисники і Захисниці на передовій, де ведуться запеклі бої, відстоюють і виборюють кордони нашої вітчизни. Із вдячністю всі українці, які знаходяться у тилу, уклінно схиляють голову. За те, що можемо жити, творити, розвиватися, навчатися новому. Доказом цього є відкриття чергової виставки-конкурсу «Об’єднаймося ж, брати мої!». Починаючи з 2002 року в Україні започатковано Всеукраїнський конкурс учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!», присвячений Шевченківським дням. Основні теми робіт - ідея єднання, Соборності України, творчість Тараса Григоровича Шевченка, доля українського народу, суспільства, держави, родини, їхні сучасність та майбутнє. Цей конкурс є вкрай важливим для виховного та освітнього процесу в мистецьких школах області.
21 січня творча команда Буковинського центру культури і мистецтва побувала в надзвичайно цікавій та результативній експедиції у Вижницькому районі - селах Самакова, Конятин і Чорногузи, де розпочалася робота над підготовкою спільної французько-української номінації "Знання, пов'язані з виготовленням рукавичок у регіоні Пей-де-Мійо, Франція та в Карпатах, Україна (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області): пасовищне вівчарство, знання та обробка природних матеріалів (вовна, шкіра), мистецтво виготовлення рукавичок ". Нам вдалося поспілкуватися з дев'ятьма майстринями різного віку, які продовжують прадавні гуцульські традиції народних ремесел, пов'язаних з вівчарством, зокрема прядіння вовни, в'язання рукавичок, капчурів (шкарпеток), інших одягових речей, які самобутньо втілюють етнографічні особливості регіону через властиві традиційні техніки в'язання, вибір кольорів та орнаментів.
АНОНС
Творчість Великого Кобзаря нерозривно пов’язана з ідеєю Соборності України. Його поезія була й залишається духовною піснею, що надихає український народ до єдності та боротьби за свободу. У контексті виставки, яка об’єднує творчість молодих митців, ці ідеї набувають нового звучання. 23 січня о 14:00 у залі Буковинського центру культури і мистецтва (вул. Й. Главки, 1-а) відбудеться відкриття виставки творчих робіт образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва учнів художніх шкіл та художніх відділень шкіл мистецтв у рамках ІІІ обласного етапу Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!». На виставці-конкурсі учні мистецьких шкіл області презентують понад 120 творчих робіт.
17 січня – ювілейна днина для Василя Івановича Мошука – непересічної особистості, талановитого буковинського музиканта, композитора, педагога, члена обласної Асоціації композиторів Чернівецького обласного відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки, директора будинку культури села Шипинці Кіцманської міської ради, заслуженого працівника культури України.
Людина й митець глибокої душі, несамовито залюблений в музику, поетичне слово, пісню, Василь Іванович вже понад п’ять десятиліть є правдивим хранителем буковинської культури. Все, до чого торкається рука харизматичного Маестро, набуває особливого значення та притягує до себе творчих людей. Свою любов до рідної землі Василь Мошук проявляє по-різному, зокрема, повертаючи із небуття українські прадавні пісні, обробляє їх та дарує людям зі сцени. Він постійно наголошує, що треба берегти кожне слово, кожну фразу пісні, «примножити» її.
Шановний Василю Івановичу! Щиросердно вітаємо Вас із 75-ти річчям, зичимо довгих і щасливих літ життя, творчого неспокою, нових можливостей та здійснення ще нездійснених мрій!
Уже хороша традиція в етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва – співпраця з «Гончаренко-Центр. Чернівці». І перше заняття в цьому році – «Калейдоскоп зимових свят». Йшлося про Маланку в умовах війни (Першої та Другої світових і нинішньої), про досвід Буковини у збереженні традицій в радянські часи, йшлося про символіку води на Йордана, семантику дідуха у сільській та ялинки в міській культурах буковинців, а також про маланкарську купанку, хліб «Василь», йорданські купання у записах Павла Чубинського, традицію звіздарства тощо.