Новини

Як це - березувати

143668676 2888653488045555 7628685780589113676 o(Роздуми до етнопроєкту "Буковинське Різдво)

Запис п`ятнадцятий.

Гонор і відповідальність - це про обрядову роль калфи (берези), тобто лідера колядницького чи маланкарського гурту.

Саме слово "калфа" дослідники виводять від тюркського "Kalfa" - старший, головний.

Назву "береза" (у значенні колядницький керівник або старший парубок на вечорницях) пояснюють двояко: як питомо українське, успадковане з праслов`янської мови і як запозичення від румунського "брезай". Лексему "береза" на позначення старшого колядника, лідера парубоцького гурту фіксує мовознавець П.Чучка.

Береза (калфа) не просто організовує колядників, збирає їх на репетиції, він же упродовж зимових свят кілька разів їх запрошує до себе на гостину, а якщо у колективі якійсь непорозуміння - то вирішуються вони на розсуд берези.

Березу (калфу) слухаються беззастережно.

Черепківецьке обрядодійство "Патрона на Івана"

img1-56Святкуємо разом онлайн

ХІV обласне фольклорно-етнографічне свято

«Від Різдва Христового до Йордану»

(Відео  п'ятнадцяте)

Черепковецький театр має своє давнє коріння у родинно-побутових обрядах та звичаях, а також музично-танцювальній і народно-поетичній творчості.

Вже понад чверть століття на Глибоччині діє народний аматорський театр «Родина». Аматорів різних за віком, професіями, уподобаннями об’єднує одне – любов до театрального мистецтва.

У своїх постановках учасники вміло відображають дійство Різдвяної ночі, колядки, щедрівки «Патрона на Івана» та інші обрядодіства.

Від йорданської квітки до свіччиного весілля

140755433 2884838721760365 9162567637975408248 o(Роздуми до етнопроєкту «Буковинське Різдво»)

Запис чотирнадцятий

19 січня багато хто з нас приніс додому особливу свічку. 15 лютого принесемо ще одну, а в Чистий Четвер – ще одну. Це будуть три свічки-берегині дому від усякої напасті – йорданська, стрітенська і страсна. Це основні, а будуть ще й інші.

Йорданську (орданську, арданську) свічку на Буковині називають дуже метафорично – «йорданська квітка». Це свічка, щедро прикрашена сухоцвітами, а також обмотана хустинкою (для жінок) чи рушничком (для чоловіків), і зовні вона чимось подібна на кумівську крижму (полотно чи рушничок зі свічкою в дар немовляті).Ймовірно, саме через багату оздобу цю свічку назвали «йорданська квітка». В інших регіонах України, як правило, прикрашають саму баночку чи глечик, з якими ідуть за свяченою водою. Що цікаво: особливо помічною вважається та йорданська свічка, яка принесена з водосвяття непогашеною, тобто коли людина приносить у домівку живий вогонь.

На Вижниччині частково, але зберігся обряд «купати трійцю». Замість «йорданської квітки» тут на освічення води приходять зі свічником-трійцею, який після водосвяття гасять не подихом, а через занурення свічок у святу воду – саме тому трійця-свічник «купається». Знання про цей обряд особливо детально нам розповів світлої памʼяті Іван Терен – різьбяр, художник і глибокий знавець традицій своїх рідних Вашківців. Він же і виготовляв свічники трійці, більше того: саме з цього обрядового сакрального виробу розпочався його шлях роботи з деревом.

Від хати й до хати Лівинецька Маланка ходить людей вітати

2-60Святкуємо разом онлайн

ХІV обласне фольклорно-етнографічне свято

«Від Різдва Христового до Йордану»

(Відео  чотирнадцяте)

У селі Лівинці магія зимових свят нерозривно пов’язана із чисельними місцевими традиціями, серед яких жодне з найважливіших місць займають колядки, щедрівки та різноманітні святкові віншування. Обрядово-маланковий гурт села Лівинці є бажаним гостем на всіх новорічно-різдвяних святах.

Своїм молодим запалом, нестримною енергією колектив намагається донести до людей добро, прадавній дух предків та настрій стихійного маланкового дійства. Це й не дивно, адже учасниками колективу є переважно молодь та учасники дитячого зразкового аматорського театрального колективу, наставником і режисером якого є досвідчена, творча та винахідлива Тетяна Іванська.

З святами веселими "Василиха" здоровить

img1-54Святкуємо разом онлайн

ХІV обласне фольклорно-етнографічне свято

«Від Різдва Христового до Йордану»

(Відео  тринадцяте)

Пісенна творчість Кострижівки сягає в сиву давнину, адже їй вже тисячу літ… а може й більше. Красна вона колядою, маланчиною співанкою, щедрівкою, історичною та побутовою піснею, що супроводжує нас впродовж життя – і вбудень, і в свято.