Суха кладка як регіональна самобутня будівнича техніка Буковини і Бессарабії

        1 1Однією із самобутніх технік, що відображають традиції будівництва у Чернівецькій області, є такий різновид мурування, як «суха кладка». Найбільше це стосується бессарабських сіл.

«Суха кладка» (мурування) це метод будівництва з природного каменю правильної геометричної форми, який не передбачає використання зв'язувального розчину. Важка цілісна конструкція формується із щільно укладених каменів один на одного (великих і малих).

Традиція використання каменю на території Бессарабії, як свідчать археологічні дані, відома ще в першій землеробській, так званій, буго-дністровській культурі (VIVтис. до н. е.). Глинобитні житла нерідко зводились на кам’яних підмурах, камінням закріплювали кутові стовпи. Застосування каменю знаходили і в археологічних пам’ятках черняхівської культури (ІІ – V ст. н. е.), як, наприклад, у Комаровському поселенні (Кельменецький р-он, Чернівецької обл.), де один з чотирьох будинків був кам’яним. В інших поселеннях цієї епохи є кам’яні печі-кам’янки, льохи і вимостки з плиткового каменю біля жител.

Детальніше...

ЕТНОГРАФІЧНА СТУДІЯ «ДУША БУКОВИНЦЯ У ДЕРЕВІ»

DSC 0119Днями у Буковинському центрі культури і мистецтва відбулася етнографічна студія «Душа буковинця у дереві», у центрі обговорення якої гуцульські та бессарабські вироби боднарства, гуцульське дереворізьблення, образ дерева в народній культурі.

Міні-інсталяція, створена на основі приватної колекції старожитностей очільника установи Миколи Шкрібляка, продемонструвала відвідувачам заходу зразки гуцульської малої боднарки з випалюванням – пасківники, ґарчики, бербенички.

Провела заняття завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Іванна Стеф’юк, котра також розповіла про авторський документальний фільм нашого центру, створений про творчість різьбяра та художника Івана Терена «Я обираю серцем».

Детальніше...

МАЙСТРИНЯ-ФЕНОМЕН, МАЙСТРИНЯ-ДУША

kytaiСьогодні символічна 88-ма весна завітала до знаної килимарниці, берегині народних традицій, лауреатки обласної премії імені Г. Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини Вікторії Китайгородської. У своїй садибі майстриня заснувала музей ткацтва у селі Нагоряни (Кельменеччина), де навчає усіх охочих теоретичним і практичним знанням. Її роботи є окрасою музейних та приватних колекцій України, Польщі, Грузії, Молдови.Вікторія Китайгородська також є носієм елемента нематеріальної культурної спадщини України «Буковинська та бессарабська тайстра: традиції виготовлення і побутування».

Детальніше...

ФІЛОСОФІЯ БОДНАРСТВА ВІД ВОЛОДИМИРА ВОРОНЧАКА

1Дерев’яний посуд, виготовлений та декорований за старовинною традицією – боднарні вироби, привертає уважний погляд чи не кожного гостя Гуцульщини. Горяни узагальнено називають такі вироби «боднарка», і саме під такою назвою – «Гуцульська боднарка» - їх внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Номінаційне досьє підготував Буковинський центр культури і мистецтва, директор – заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк.

Попри те, що гуцульська боднарка – це один із впізнаваних етномаркерів цілого регіону, цінні технологічні знання зберігають, практикують і поширюють всього кілька майстрів.

Не буде перебільшенням сказати, що на Буковинській Гуцульщині кращим з кращих у цьому напрямку є Володимир Ворончакукраїнський майстер художнього різьблення по дереву, громадський діяч, заслужений майстер народної творчості України, лауреат обласної премії імені Г.Гараса, знаний педагог, учасник численних всеукраїнських та міжнародних мистецьких заходів. Митець є випускником Вижницького училища прикладного мистецтва (художня обробка дерева) та Одеського державного інституту ім. К. Ушинського (художньо-графічний факультет).

Детальніше...

Етнографічні коди цифрових ілюстрацій Олени Петришак

baba«Традиція – це трохи казково і дуже символічно», - така думка-асоціація першою приходить від перегляду цифрових ілюстрацій буковинки Олени Петришак. Різдвяні свічники-трійці, космологічна ластівка зі щедрівки (на крилах якої небесні світила), таємничі крилаті ведмеді, нерозбуджений Шум і мальована піч з дідьком в комині.. А ще ціла серія робіт-символів за мотивами казок народів світу та за мотивами буковинського традиційного ткацтва.

Детальніше...