Нитки сотала – щастя, долю ткала: рушникове диво Євдокії Візнюк

1 6Сьогодні 1 жовтня 2021 року святкує свій день народження буковинська майстриня бісероплетіння, вишивки та художнього ткацтва з села Кам’янка Чернівецького району (колишнього Глибоцького) Євдокія Дмитрівна Візнюк. З цієї нагоди колектив Буковинського центру культури та мистецтва адресує майстрині найщиріші зичення невтомного творчого розквіту, натхненних ідей та міцного здоров’я!

Холодної жовтневої днини 1959 року новонароджену Євдокійку бабуся по татовій лінії – Домка Миколаївна Воротняк у дівоцтві Оршівська, закутавши у свій кожух, принесла з пологового будинку додому та й перше, що зробила – дала дівчинці в одну руку олівець і папір, а в іншу – цівку, промовивши: «Все, будеш робити те, що я». У селі Кам’янка бабуся відомої нині буковинської майстрині бісероплетіння, вишивки та художнього ткацтва Євдокії Дмитрівни Візнюк славилася вишиваними і тканими виробами, ці ж вміння передала своїй невістці – Сільві Василівні Федорюк, а відтак і онучці Євдокії, яка генетично успадкувала талант до народного мистецтва. Бо не лише ткацтво й вишивка стали сенсом життя майстрині, у вільний від роботи час захоплюється бісероплетінням, малюванням на склі й полотні, писанкарством.

Картинографія простих селян у творчості Марії Гебрін

1 2Наївна картина – іконографічне джерело, яке увіковічує пам'ять українського народу творами мистецтва. Сучасні майстри народного малярства інтерпретують сюжети у своїй етностилістиці та пишуть авторською мовою. Потрактування образів виринає крізь призму минулого виміру, у часі ХІХ-ХХ століття, побудованих на особливому етноментальному ґрунті. У такому етно-наїві чітко прослідковується спадковість передачі традицій з покоління в покоління. Яскрава представниця наївних художників-самородків з села Іванівці Кельменецької СТГ Дністровського району Чернівецької області, що на Бессарабії – Марія Гебрін.

Сонцесяйні писанки Марини Думітро

20210516 172545Сучасне декоративно-ужиткове мистецтво акумулює в собі величезний мистецький досвід майстрів попередніх поколінь, що проявляється в семантиці та стилістиці художньої мови. Сьогодні найбільшого розвитку на Буковині досягло мистецтво писанкарства. Майстрині та майстри щорічно проводять майстер-класи для поціновувачів мистецтва традиційної культури, організовують виставки. Але не всі з них добре знані на теренах нашого краю, тому одним з головних завдань Буковинського центру культури і мистецтва є виявлення носіїв традиційної культури та дослідження їхнього творчого доробку. Серед них – Марина Думітро, майстриня писанкарства, художниця, педагогиня.

Портретні зображення Тараса Шевченка у мистецькому доробку Василя Явдошняка

До 160-річчя від дня перепоховання Тараса Шевченка

Явдошняк ВасильВ українському культурному просторі, мабуть, не знайдеться митця, який би не вчився у пророка Тараса Шевченка, не надихався його ідеями, не прагнув би відтворити образ поета у живописі, графіці, декоративно-ужитковому мистецтві. Основоположною і завжди актуальною залишалася творчість Т. Шевченка для відомого буковинського різьбяра, майстра художньої інкрустації по дереву Василя Явдошняка (1928–2010), який упродовж усього життя черпав натхнення, повсякчас звертаючись до постаті поета. Крім того, у творчій скарбниці майстра наявні портретні зображення не лише Т. Шевченка, бо створив він їх чимало, а й відомих історичних осіб та майстрів слова – Богдана Хмельницького, Олекси Довбуша, Івана Франка,Лесі Українки, що засвідчують його високий патріотизм, шанування тих, хто відстоював українську національну ідею та закладав фундамент українській державі.

У житті В. Явдошняку пощастило на хороших вчителів, справжніх професіоналів своєї справи, від яких опановував основи різьбярства, зокрема від Івана Мельника навчився рельєфної різьби, а від Миколи Чорного засвоїв техніку інкрустації. Славетні педагоги були послідовниками традицій класичної школи гуцульського різьбярства, біля витоків якої стояли видатні гуцульські різьбярі – Василь Шкрібляк, Василь Девдюк, Марко Мегединюк. До речі, Микола Чорний, учень Василя Девдюка, – перший, хто приніс традицію гуцульської інкрустації на Буковину. Цієї техніки навчав буковинську молодь у п’ятому ремісничому училищі у середині ХХ століття, де згодом трудився В. Явдошняк.

Писанкове мистецтво Ірини Кольберт

изображение viber 2021-05-11 15-29-27Ірина Кольберт – майстриня писанкарства, педагог,атестована Національною спілкою майстрів народного мистецтва України «народною майстринею» (2017).

Народилася мисткиня 6 березня 1978 року в місті Сторожинець. Упродовж 1993-1998 років навчалася у Вижницькому коледжі прикладного мистецтва ім. В. Ю. Шкрібляка на відділі «Образотворче мистецтво та креслення». З 1998 року працює в Сторожинецькій художній школі викладачем рисунку, живопису, композиції та скульптури. У 2011 р. закінчила бакалаврат Вищого навчального закладу Інституту реклами і здобула кваліфікацію «Дизайнер». Далі продовжила навчання у Чернівецькому національному університеті імені Ю. Федьковича та здобула кваліфікацію «Художника декоративно-прикладного мистецтва, викладача».

Писанкарка Ірина Кольберт – активна учасниця колективних всеукраїнських виставок, що проводить Національна спілка майстрів народного мистецтва України, а також обласних та районних виставок, конкурсів і вебінарів. У 2020 році отримала диплом І ступеня на виставці-конкурсі «Слобожанські мотиви». Проводить майстер-класи з писанкарства для дітей та дорослих різних вікових категорій.