Буковинська ікона на склі ХІХ століття: семантика та стилістика

У статті Альони Беженар, методистки Буковинського центру культури і мистецтва, розкрито художні особливості буковинських ікон на склі як явища народного мистецтва, акцентовано на художній стилістиці та символіці образів. Дослідниця народного іконопису простежила етапи підготовки та виготовлення ікон на склі, що включає вибір скла, його очищення та знежирення, наведення контурів зображення, відтак сам процес розпису та обрамлення виконаної роботи. З’ясовано символічність зображених предметів, образів та колористичне оформлення ікон, зміст і характер сюжетно-тематичних композицій. Виокремлено й охарактеризовано групи ікон за стилістичними ознаками, розглянуто характерні риси ікон з одно-, двома та багатофігурними композиціями (ікони Богородичного циклу, Воздвиження Чесного Хреста, Святого Юрія Змієборця, Святих Апостолів Петра і Павла, Святих Миколая, Василія Великого, Івана Непомука, Варвари, Параскеви та Катерини, ікони на тему Різдва Христового, Розп’яття та Страшного Суду тощо). У цілому підкреслено, що для буковинських ікон на склі характерне «площинне трактування форми та різкі графічні контури, яскрава палітра кольорів та розкішне декорування рослинним орнаментом».

Беженар А. Буковинська ікона на склі ХІХ століття: семантика та стилістика // Етнодизайн у контексті українського національного відродження та європейської інтеграції : зб. наук. пр. Кн. 3. / [редкол. : гол ред. М. І. Степаненко, упоряд. і наук. ред. Є. А. Антонович, В. П. Титаренко та ін.]. – Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2019. – С. 49 – 56.

Ворончак Володимир. Вижницька художня школа

Видання присвячено здобуткам Вижницької художньої школи, заснованої 1974 року для отримання обдарованими дітьми початкової художньої освіти. Як слушно зауважив у вступному слові М. Шкрібляк, «за період своєї діяльності цей навчальний заклад зумів вписати в літопис початкової мистецької освіти краю свою самобутню історію, зіткану з творчих пошуків і успіхів, труднощів і перемог, рясно наповнену іменами знаних митців – художників, дизайнерів майстрів, педагогів». Про етапи становлення навчального закладу, педагогів та його відомих випускників йдеться в оглядовій статті В. Ворончака, який зазначив, що з часу існування художньої школи її закінчили майже сім сотень талановитих учнів, які продовжили навчання у вищих спеціалізованих закладах України та Європи.

У книзі подано біографічні довідки та зразки мистецьких творів нинішніх викладачів Вижницької дитячої художньої школи, зосібна Володимира Ворончака, Івана Зварича, Віталія Косовича, Любові Косович, Олени Ткач (Паучек) та Федора Чев’юка, які творчо працюють у різних техніках художньої обробки дерева, образотворчому та декоративно-прикладному жанрі мистецтва.

Вижницька художня школа / [авт.-упоряд. В.Ворончак; вст. сл. М.Шкрібляк]. – Вижниця : Черемош, 2014. – 40 с.

Діалектологічно-фольклорні матеріали говірки с. Южинець Кіцманського району Чернівецької області

Науково-теоретичне видання містить теоретичну частину, методичні рекомендації та практичний матеріал, що стосується вивчення буковинських говірок. У теоретичному розділі висвітлюються актуальні питання діалектології, де роз’яснюється різниця між поняттями говірка, говір, діалект, наріччя. Подається класифікація діалектизмів (фонетичні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні, власне лексичні, семантичні, етнографізми) та особливості поширення й розмежування говірок залежно від населених пунктів Буковини. Здійснено також огляд праць українських вчених, присвячених вивченню буковинських говірокна базі Чернівецького університету з другої половини ХІХ століття і дотепер. Акцентовано також на фонетико-граматичних особливостях говірок Північної Буковини. Головно узагальнено фонетичні закономірності, граматичні та лексичні ознаки говірки с. Южинець Кіцманського району Чернівецької області.

У методичному розділі детально проаналізовано навчальні програми з української мови для 5-8 та 10 класів та подано методичні вказівки до вивчення тем з діалектології і фразеології у шкільному курсі української мови.

Основу видання складає словничок діалектної лексики (майже 900 лексем), фразеологізмів (326 одиниць), прислів’їв (447 одиниць), зразки діалектного мовлення (цікаві оповідки, перекази, бувальщини, розповіді про звичаї, традиції, ігри, розваги) та народні пісні, записані від 16 інформаторів різного віку с. Южинець Кіцманського району Чернівецької області. Увесь матеріал упорядковано за алфавітним порядком.

 Діалектологічно-фольклорні матеріали говірки с. Южинець Кіцманського району Чернівецької області: наук.-попул. вид. / [уклад.: О. В. Піцик, В. В. Ковач, Н. О. Руснак, Ю. М. Руснак, Є. Д. Квітень]. – Чернівці : Чернівец. нац. ун-т, 2019. – 336 с.

Етнодизайн у контексті українського національного відродження та європейської інтеграції

Матеріали наукового збірника тематично охоплюють два розділи – «Етнодизайн-освіта: історія, теорія та методика навчання» й «Етнодизайн: естетико-культурологічні виміри», в яких розкрито естетико-культурологічні виміри етнодизайну, а також актуальні проблеми етнодизайн-освіти (історія, теорія та методика навчання). До числа майже сотні представлених статей належать й наукові дослідження буковинців, зокрема М. Шкрібляка, Н.Гатеж, М.Жаворонкової.

У науковій розвідці М. Шкрібляка йдеться про малодосліджене знаково-символічне орнаментальне письмо та художньо-стилістичні особливості буковинських рушників-переміток. Автор простежує історію побутування українських наміток (переміток), їх регіональні особливості та найменування. Окремо розкриває семантику кольорів буковинських рушників-переміток, детально характеризує своєрідність знаків і символів на них та орнаментальні риси традиційного жіночого головного убору. Цю ж тему розвинула і М.Жаворонкова. У своїй статті дослідниця на прикладі буковинських рушників-переміток з колекції М. Шкрібляка умовно їх класифікувала й створила таблицю за локальними особливостями орнаментики таких виробів, зокрема за чотирма етнографічними зонами (Буковинське Покуття, Буковинська Наддністрянщина, Буковинське Підгір’я, Буковинська Гуцульщина). У процесі наукового опрацювання цієї теми, М.Жаворонкова виконала й практичну частину роботи: на основі оригінальних переміток виготовила мініатюри буковинських зразків.

Н.Гатеж у статті «Формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва» зосереджує увагу на вихованні естетичної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва та аналізує зміст понять «естетична культура» й «естетичне виховання».

Етнодизайн у контексті українського національного відродження та європейської інтеграції // Матеріали ІІІ Міжнародного конгресу (4–6 листопада 2015 р., м. Полтава): зб. наук. пр. Кн. 2. / [упоряд. і відп. ред. проф. Є. А. Антонович, В. П. Титаренко].