Новини

Відбувся ХХХІІ Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі»

DSC 2514Запальні танці, старовинні пісні, розмаїття національних костюмів і народних традицій, глибокі історії та щира радість від спілкування. 21-22 серпня Чернівецька область приймала ХХХІІ Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі». Офіційне відкриття української частини фестивалю відбулося на сходах Ратуші – перед Чернівецькою міською радою, де зібралися організатори, учасники та гості дійства.

«Мені дуже приємно, що цей фестиваль проводиться у Чернівцях щорічно. Його цінність полягає у тому, що він дає можливість відчути феномен Буковини, коли різні етнічні спільноти уживаються на одній території, дружать, разом відпочивають та співають пісень, танцюють. Цей фестиваль є дуже цінним і ми будемо його підтримувати та всіляко сприяти його розвитку», - сказав під час відкриття секретар виконкому Чернівецької міської ради Сергій Добржанський.

DSC 2433

Цьогоріч свою майстерність та вміння берегти народні традиції у Чернівцях продемонстрували понад 30 фольклорних, хореографічних колективів, оркестрів та виконаців. Серед учасників – два колективи з Польщі - «Stanowinie» і «Juterzenka» та два з Румунії - «Flori de Bukovina», «Piatra Soimului».

Як зазначила під час виступу заступниця голови Чернівецької ОДА Ірина Ісопенко, «Буковинські зустрічі» - один із найбільших мандрівних фестивалів Європи, учасників якого об’єднала любов до Буковини.

«Щиро дякую, що ви несете у своєму серці історію і традиції, примножуєте та зберігаєте культуру буковинського краю», – звернулася вона до колективів, що прибули на дійство.

DSC 2534Через пандемію коронавірусу цьогоріч кількість учасників фестивалю «Буковинські зустрічі» дещо менша, ніж зазвичай. Про це розповів під свого вітального слова його незмінний директор та засновник Збіґнєв Ковальський. Адже щороку у різних місцях проведення «Буковинських зустрічей» свої виступи глядачам демонструють близько 150 колективів. Збіґнєв Ковальський висловив сподівання, що наступні фестивалі проходитимуть уже не в умовах пандемії.

«Зараз, коли розпочинається українська частина фестивалю, нас трохи менше, ніж зазвичай, але тут найкращі. Маю надію, що це буде останній рік, коли фестиваль проходить у таких умовах, пов’язаних з пандемією», - сказав директор «Буковинських зустрічей».

DSC 2459«Ми чекали на цю зустріч цілий рік, вже відбулася румунська частина фестивалю у місті Кимпулунг-Молдовенеск Сучавського повіту. Сьогодні зустрічаємося у Чернівцях. Маємо надію, що зустрінемося ще не польській частині фестивалю. Будемо співати, будемо разом танцювати, будемо тішитися тому, що можемо бути разом і примножувати традиції Буковини. Ми дуже втішені бачити сьогодні тут вас, усіх прекрасних людей, і маємо надію, що так триватиме ще багато років», - зазначив під час відкриття фестивалю координатор його румунської частини, депутат міської ради міста Кимпулунг-Молдовенеск Вірджіл Маковей. Після офіційного відкриття фестивалю «Буковинські зустрічі» учасники дійства вирушили на вулицю Ольги Кобилянської, де впродовж двох годин тішили чернівчан і гостей міста своїми виступами та піснями.

DSC 2448Пані Марія Манджак вже близько 50 років є учасницею фольклорного колективу «Juterzenka» з польського міста Болеславець. Вона розповідає, що їхній колектив береже народні традиції поляків, які були переселені на території колишньої Югославії. Її мати народилася там, як і сама пані Марія, батько – родом з Польщі, куди вони усі повернулися у 1946 році. Через це учасники цього колективу виступають у національних строях країн колишньої Югославії. До прикладу, у Чернівцях вони одягнули хорватські костюми, а на виступи у громадах – боснійські. Пані Марія каже, що охоче щороку бере участь у фестивалі «Буковинській зустрічі».

«Маємо традиційні місця зустрічей. Чернівці – це неповторне місце», - каже Марія Манджак.

Сам же колектив «Juterzenka» був створений у 1947 році. Його історію розповідає ще один учасник з міста Болеславець Юзеф Грабовський.

DSC 2628«Польські родини виїхали з території між містами Тернопіль та Тарнобжег до тодішньої Югославії, зокрема до Хорватії, де було багато вільних земель після вигнання турків. Там вони мали можливість економічного розвитку. Але через 55 років до влади прийшов Йосип Броз Тіто та почав вимагати від поляків, аби вони прийняли югославське громадянство. Вони відмовилися та були змушені переселитися у гори, до Албанії. До переселенців приїхав польський посол та запропонував їм повернутися до Польщі, на південно-західні території, які були нещодавно приєднані та пустували. Тоді до Польщі повернулися близько 16 тисяч осіб, у тому числі і переселенці з тепер уже колишньої Югославії. Серед тих, хто повернувся, було чимало мішаних родин, як сім’я пані Марії Манджак, адже поляки брали шлюб з югославками і навпаки. І ось таким чином у нас утворився власний осередок культури, яку ми бережемо та презентуємо», - розповів пан Юзеф.

DSC 3067Коли їхні родини повернулися з Югославії, то мали три колективи – фольклорний, молодіжний та третій, який співав у костелі. Потім вони всі об’єдналися і виникла «Juterzenka» - колектив, який є постійним учасником «Буковинських зустрічей».

Після виступів на вулиці Ольги Кобилянської учасники дійства урочистою ходою вирушили до Центрального парку культури і відпочинку ім. Т. Шевченка, де відбувся грандіозний гала-концерт, який відкрив аматорський оркестр народної музики з Чагорської ТГ «Династія».

Оркестр був створений близько п’яти років тому. Його учасники починали з маленького ансамблю поки не «доросли» до оркестру, розповідає керівник «Династії» Мар’ян Габор. Саме члени його родини заснували колектив та стали його основою. Звідси і назва «Династія».

«Ось тут біля мене двоє моїх молодших братів, які грають в оркестрі. Молодша сестра грає на скрипці. Тато, який наразі за межами країни, трубач. Наша родина заснувала цей музичний колектив і стала його основою. Тепер він вдосконалився та поповнився іншими жителями громади. Люди на ентузіазмі, з любов’ю до музики, займаються цією справою. Ми завжди раді брати участь у різних заходах», - каже Мар’ян Габор.

Він зізнається, що мріє, аби його аматорський оркестр став народним і каже, що учасники щиро працюватимуть задля цього.

Завершили гала-концерт, який тривав просто неба декілька годин, талановита солістка-вокалістка Євгенія Іпатій з Берегомета та колектив «Черемшина» з міста Вашківці. Усі учасники заходу отримали подяки та подарунки.