У збірнику наукових тез опубліковано матеріали співробітників Буковинського центру культури і мистецтва Альони Беженар «Орнаментальна мова буковинських тайстр» та Василя Беженаря «Початкова професійна художня освіта на Буковині».

Дослідниця народної традиційної культури Альона Беженар у науковій розвідці зосередила увагу на технології ткання тайстр, які на Буковині набули широкого вжитку ще у ХІХ столітті та виготовлялися відомими майстринями ткацтва – Оленою Француз, Оленою Юрійчук, Домною Стасюк, Марією Гнатишиною, Анастасією Машкур, Трандафірою Сушинською, Любомирою Дженикай, Штефанією Боднараш, Оленою Костюк та ін. Авторка конкретизувала на найбільш поширених різновидах тканих торбин – «смугасті», «клітчасті», «баточками», «перебиті», основних типах – «Вічката», «Отче наш», «Образ», «Сонце», «Зірка», «Рибки», «Пташки» «Ружі», «Колос», «Виноград» тощо та порівняла орнаментальні мотиви й колористичне поєднання у виробах залежно від зонального районування.

У розділ «Мистецька освіта» увійшли наукові тези Василя Беженаря, який дослідив історію становлення та розвитку початкової професійної художньої освіти на Буковині, що бере витоки з кінця ХІХ – початку ХХ століття, коли видатні художники Микола Івасюк та Юстин Пігуляк заснували у Чернівцях першу художню школу. Відтак значно інтенсифікується процес створення осередків початкової художньої освіти на теренах області у 70-х рр. ХХ століття. Нині на Буковині діють 14 художніх шкіл та два образотворчі відділи у Берегометській та Іспаській школах мистецтв, де щорічно здобувають початкову художню освіту близько 200 учнів.

 Мистецька культура: історія, теорія, методологія : тези доповідей VІІІ Міжнародної наукової конференції (Львів, 20 листопада 2020 р.) / [ред.-упоряд. : Л. Купчинська, О. Осадця ; відп. ред. Л. Сніцарчук] / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. – Львів, 2020. – 206 с.

Колектив Буковинського центру культури і мистецтва глибоко сумує з приводу передчасної смерті нашого колеги, викладача і відомого музиканта Генадія Андрійовича Ватамана та висловлює щирі співчуття рідним і близьким.

Генадій Ватаман упродовж багатьох років навчав дітей грі на духових інструментах у Костичанівській музичній школі. Був добрим наставником для учнів та справжнім професіоналом своєї справи.

Нехай покійному земля буде пухом, а Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі.

Село Южинець - благословенний край у райському куточку Буковини. Гарні, дбайливі й талановиті люди живуть тут, серця яких сповнені любов’ю до народних надбань, серед яких чи не найбільшим скарбом вважається пісня народна. Природа обдарувала мешканців села чистими, дзвінкими голосами. Недарма люди жартома кажуть, що діти в Южинці народжуються не плачучи, а співаючи…

Серед талановитих сельчан, які по-особливому закохані у народну пісню - Ганна Зварич. Скільки вона їх переспівала - не злічити! Співала ще зовсім маленькою дівчинкою, співала, коли була школяркою, співала всюди, де їй доводилося жити і працювати. Свій найбільший скарб душі - пісню, вона дарувала та продовжує дарувати людям. Ганна Степанівна – ще й авторка не одного десятка пісень, в яких оспівує рідний край, красу природи, рідних їй людей, неньку Україну.

Нам 80.

Як працівник культури може гідно пошанувати свого колегу? Щирим і теплим словом, запальним танцем, гарною піснею, що проникає в душу. Дуже часто у вирії культурно-мистецьких заходів часу на себе, на своїх колег вже майже не залишається. Щоб виправити це у 2015 році в нашому Центрі започатковано унікальний і єдиний в Україні проєкт - «Людина в культурі». Автор проєкту - директор Центру, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк. Заходи, які увійшли в цей творчий проєкт – обласна рейтингова культурно-мистецька програма «Галерея пошани», мистецька програма «Цвіт культури розвивається». Вони спрямовані на гідне пошанування та відзначення працівників культури області, збереження, розвиток та популяризацію їхніх культурно-мистецьких надбань. Щорічно за підсумками роботи попереднього року в травні відбувається відкриття чергової обласної рейтингової культурно-мистецької програми «Галерея пошани».

У громадах керівництво на місцях визначають та подають до Центру списки претендентів у 17-ти номінаціях: «Краща музична школа», «Краща художня школа», «Кращий районний клубний заклад», «Кращий районний методичний кабінет», «Кращий міський клубний заклад», «Кращий сільський клубний заклад», «Краще любительське об’єднання», «Кращий громадський музей», «Кращий аматорський хоровий колектив», «Кращий аматорський духовий оркестр», «Кращий аматорський оркестр народних інструментів», «Кращий аматорський хореографічний колектив», «Кращий аматорський театральний колектив», «Кращий аматорський фольклорний колектив», «Кращий аматорський дитячий колектив», «Краща родина народних майстрів», «Кращий народний майстер». Кандидатуриномінантів оприлюднюються у соцмережах та обговорюються громадськістю. Рішенням художньо-методичної ради Центру визначаються переможці.