16 та 18 грудня на кафедрі декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва факультету архітектури, будівництва та декоративно-прикладного мистецтва Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбувся майстер-клас з ювелірної майстерності для військовослужбовців, які проходять реабілітацію.
Захід став простором творчої взаємодії, де мистецтво ювелірної справи поєдналося з терапевтичним досвідом відновлення, концентрації та внутрішньої рівноваги. Робота з металом, формою й символом дала учасникам можливість не лише опанувати нові художні навички, а й відчути підтримку та силу творчого процесу.
У рамках традиційного обласного книжкового фестивалю «БукФест» із презентацією книжки «Докричатися до живих» Чернівці відвідав знаний поет, дослідник символіки, публіцист, лауреат численних премій Любомир Стринаглюк. Його свіжа книжка «Докричатися до живих», котра вийшла у «Видавництві Старого Лева» успішно презентована у різних містах України. І саме її представляли відвідувачам цьогорічного «БукФесту» як таку, що є виразним, практично кінематографічним, поглядом на сьогодення в умовах війни, боротьби.

19-20 листопада у Чернівцях відбувалася книжкова подія, котра з кожним роком відкриває буковинським читачам нові грані сучасного літературного процесу – мова про обласний книжковий фестиваль «БукФест». У різні роки його почесними гостями стали Ігор Набитович (Дрогобич-Люблін), Діана Клочко (м. Київ), Марія Матіос (Розтоки-Київ), Віра Китайгородська (Нагоряни-Чернівці), Дара Корній (Волинь), Любомир Стринаглюк (Івано-Франківськ), Галина Крук (Львів) та багато інших. Організатори події – управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації та Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка.
Бракує слів, щоб висловити скорботу... На 100 рокові життя відійшла у вічність Галина Андріївна БОГДАНОВА. Вона була уособленням цілої епохи Чернівців.Понад тридцять років Галина Андріївна Богданова була режисером і художнім керівником єдиного в Україні народного аматорського театру оперети Чернівецького обласного Будинку вчителя.
Професійну режисерську освіту Галина Андріївна Богданова здобула в Одесі, працювала режисеркою в Хмельницькому обласному музично-драматичному театрі. На Буковині, в Чернівцях створила колектив, який став відомим на всю Україну. Усі, хто знав і спілкувався з Галиною Андріївною, вдячні Всевишньому, що явив у цей недосконалий світ таку прекрасну людину, як вона! Несповнима втрата торкнулася всіх, хто її знав. Дуже важко було розставатися з такою дорогою для багатьох людиною. Вона дуже багато значила в їхньому житті. Мама Галя - тільки так називали її.
Вона була унікальною: надзвичайно обдарована, талановита, витонченої й глибокої душі. Іншої такої не було.
Художня творчість - ще одна грань таланту Галини Богданової. Живопис олійними фарбами в поєднанні з природними матеріалами, жанр колажу. Твори мисткині експонувалися на міських, обласних, всеукраїнських виставках.
Непересічна подія культурного життя відбулася 11 червня у Чернівцях – у Науковій бібліотеці ЧНУ імені Юрія Федьковича відбулася презентація нової книжки Романа Горака «Охоронці скарбу» за участі автора. Роман Горак – науковець, письменник, заслужений працівник культури України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, автор фундаментальних дослідницьких романів про Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Василя Стефаника, Леся Мартовича, Богдана Лепкого, численних есеїв про Квітку Цісик, Василя Ткачука, Ольгу Дучимінську тощо. Книжка ж «Охоронці скарбу» поєднала під однією палітуркою аж 6 нарисів, які за сконцентрованістю фактажу можуть бути окремими книжками. «Книжка розповідає про тих, хто оберігав і оберігає найбільший скарб українців – національну історичну пам’ять. Одні рятували її, коли наші музеї грабували в роки німецької та радянської окупації, інші зберігали її в нашій пісні, звичаях і традиціях, ще інші берегли від забуття й осквернення дорогі для нас імена та культурну спадщину. У цьому виданні автор відкриває невідомі й призабуті сторінки життя непересічних особистостей і їхній внесок у духовний розвиток суспільства, серед яких Володимир Паньків і музей просто неба «Шевченківський гай», володар вердіївського баритону Стефан П’ятничко, засновник музею Леся Мартовича в Торговиці Василь Липчук, нащадок славетної гуцульської родини, етнолог Микола Шкрібляк, видатні українські актори Іванна та Іван Біберовичі, а також Марія Магунь та її непростий шлях до відкриття музею Михайла Грушевського у Львові», - йдеться у анотації до видання.