Гумор – ліки для душі у різні часи. Особливо важливо не розучитися сміятися у найтемніші періоди. Адже сміх рятує від стресу, негативних думок та позитивно впливає на ментальне здоров’я людей. Сьогодні український гумор має зовсім іншу форму, але зберігає свою глибину. Вміння висміювати вади протягом століть було інструментом соціальної критики та самоідентифікації.
1 квітня у Чернівецькому центрі традиційної культури "Рута", в Міжнародний день сміху, зібралися шанувальники українського гумору. Звучали гуморески Павла Глазового та Василя Бабенчука у виконанні учасникааматорських колективів, майстерного читця Віктора Гекмана.
Українці сміються завжди, навіть, у найскрутніші часи. Саме сміх допомагає вистояти і подолати всі негаразди.
Детальніше...Одна з найбільш поширених і значимих традиції України – традиція Святого вечора як комплекс обрядів та практик. Він включає духовно-обрядову підготовку (дотримання Пилипівського посту), виготовлення різдвяної атрибутики (різдвяні шопки та звізди, солом’яні павуки та дідухи тощо), Святу вечерю та її традиції, колядування, а також вертепні драми в її місцевих різновидах («Царі» («Крайї»), «Іроди», «Янголи» та багато ін.). Днями відбулося чергове засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури і стратегічних комунікацій України і за його результатами до національного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини включено елемент «Традиції Святого вечора на Буковині». Елемент внесено саме як комплексний і він в себе включає всі вищезазначені семантичні складники. Охоронний номер елемента - 108 н.к.с. Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства культури і стратегічних комунікацій України.
Етнографічна та культурологічна розмова навколо «Тіней забутих предків» зібрала зацікавлену аудиторію 26 березня у «Гончаренко. Центрі-Чернівці». Захід проводився у співпраці з Буковинським центром культури і мистецтва. Зокрема, йшлося про історію написання повісті «Тіни забутих предків», про роль гуцульського діалекту як стилістичного та ментального маркера, а також про видання цього твору в 2024 році у видавництві «Брустури», яке повертає творові автентичну назву (ту, яку можемо бачити у прижиттєвих виданнях), повертає мовний колорит тощо. Інший зріз розмови – феномен фільму «Тіні забутих предків» - його історія, найцікавіші епізоди знімального процесу, а також порівняння літературної та краєзнавчої версії сюжету (останнє – за програмою Уляни Маляр «Знай своє»). Ще окремий вектор розмови - відома акція спротиву на публічному показі «Тіней забутих предків» у Києві, де проти репресій інтелігенції виступили Іван Дзюба, Василь Стус, В'ячеслав Чорновіл.
Викладачі та учні Іспаської школи мистецтв знову підтвердили свій високий рівень майстерності та згуртованість, відзначивши 211-у річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка та прихід весни. Урочистий захід відбувся у приміщенні місцевого СБНТД, зібравши учнів, викладачів, батьків та усіх поціновувачів мистецтва. Під час заходу панувала атмосфера глибокої шани до української культури. У концертній програмі взяли участь провідні творчі колективи школи, зачаровуючи глядачів своєю майстерністю та відданістю мистецтву.
У великій залі Буковинського центру культури і мистецтва відбулася відкрита лекція Миколи Шкрібляка, заслуженого діяча мистецтв України, навколо виставки "Джерела " - кращих курсових та дипломних робіт студентів Косівського державного інституту декоративного мистецтва. В лекції було акцентовано на збереженні народних традицій в декоративному мистецтві, зокрема, на деяких нововнесених елементах нематеріальної культурної спадщини до Національного переліку, на історичних та соціальних передумовах сприяння розвитку й популяризації мистецької освіти в Україні. Адже цей заклад вищої освіти є осередком, що відіграє ключову роль у розвитку народного та професійного мистецтва регіону.