Вона носила у пам’яті сотні співанок, збирала їх, вишивала делікатні сорочки (де хрестик – дрібніший за макове зерно), складала душевні вірші і була справжньою знахідкою для кінорежисерів. Вона – Фрозина Гулей (1930-2014), правдива перлина Буковинської Гуцульщини, котра понад усе вірила у силу молитви і любові. Цьогоріч виповнюється 95 років від дня її народження.
Батьки Фрозини – Тодор та Марія Овадюки – зналися на народній культурі. Батько Тодор, або як казала йому донька – неник – понад 30 років займався карпатським плотогонством, робив прекрасні сани і постоли, мама Марія ткала і вишивала, була майстринею сукнарства. Батьки Фрозини Гулей знали безліч народних пісень і дуже їх любили. А понад усе вони любили одне одного.
Детальніше...
30 вересня у Буковинський центр культури і мистецтва завітали студенти з Українського католицького університету та Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Спеціально для них кандидатки філологічних наук, авторки-дописувачки етнографічного проєкту «Спадщина» БЦКМ Ольга Меленчук та Іванна Стеф’юк провели заняття «Методика написання науково-популярних текстів». Йшлося як про загальні класифікаційні ознаки цього стилю мовлення, так і про практичні прийоми написання та поширення дослідницького контенту на онлайн-платформі «Проєкт «Спадщина» БЦКМ», який охоплює аудиторію 47 тисяч читачів-підписників. Збір матеріалу, його систематизація, аналіз, виклад і власне взаємодія з аудиторією – кожен із цих етапів висвітлювався детально і з прикладами.
Детальніше...
25 вересня у Буковинському центрі культури і мистецтва відбувся вечір-спомин, присвячений 90-річчю видатного українського поета, письменника та громадського діяча Миколи Братана, заслуженого діяча мистецтв України, який залишив вагомий слід у культурному житті Херсонщини. Захід провели в рамках меморандуму між ОКУ «Буковинський центр культури і мистецтва» ЧОР і «Палац молоді та студентів» Херсонської обласної ради. Подія стала особливою, адже 2025 рік на Херсонщині оголошено Роком Миколи Братана.
У залі зібралися науковці, музейні працівники, митці та культурні діячі Буковини й Херсонщини. Директорка «Палацу молоді та студентів» Олена Звягіна поділилася спогадами про дитинство та особисте знайомство з поетом, відкривши маловідомі сторінки його життя. Поетичним продовженням зустрічі стало виконання творів Братана у майстерному прочитанні Любові Шилюк.
Детальніше...
У Центральному будинку народної творчості та дозвілля селища Кельменці відбувся VIII регіональний фестиваль народного мистецтва «Душа народу в килимі цвіте», присвячений дню Державного Прапора та дню Незалежності України. Це свято стало справжнім вінком із пісень, танців, обрядів і щирих емоцій. Учасники з різних громад презентували багатобарв’яукраїнської культури, а фойє перетворилося на містечко майстрів, ярмарок смаків та колоритну «корчму Кельмана». Особливо зворушливою стала присутність воїнів, які нині проходять реабілітацію в рамках проєкту «Мандротерапія» разом з керівницею Інною Ткачук. Для них фестиваль став нагадуванням: сила народу – у його традиціях, а натхнення – у мистецтві. На свято завітали представники Кельменецької селищної ради, районної військової адміністрації, районної ради та директор Буковинського центру культури і мистецтва, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк, який відзначив майстринь подяками.
Нещодавно до нашої громади разом з партнерами, працівниками Чернівецької ОВА, завітали мужні українські захисники, які проходять реабілітацію в медичних закладах Чернівецької області. Цього разу їхній приїзд був особливим, адже вони стали учасниками проєкту "Смаки Кельменеччини". Українські воїни побували на майстер-класах, під час яких вчилися готувати страви місцевої автентичної кухні. Заходи відбувалися в селі Комарів у мальовничому урочищі "Веприк". Наші гості як справжні газди терли мак, часник, квасолю в макітрі, смажили яєчню, готували картоплю з салом та цибулею, варили уху «по–макарівськи», бануш та ще чимало інших страв. Того дня українських воїнів супроводжували чарівні дівчата Інна Ткачук та Олена Тащук.