5 квітня виповнюється 90 років від дня народження славетної майстрині, килимарниці, берегині народних традицій, лауреатки обласної премії імені Г.Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини Вікторії Китайгородської. Її життя – це світла та аскетична віра в Бога, щоденна праця і безмежна любов до народної культури. У своїй садибі в селі Нагоряни Дністровського району майстриня заснувала музей ткацтва у селі Нагоряни (Кельменеччина), де навчає усіх охочих теоретичним і практичним знанням. Її роботи є окрасою музейних та приватних колекцій України, Польщі, Грузії, Молдови. Її авторству належать понад 400 килимів. Частину зберігає вдома, частина килимів стали прикрасою музейних і приватних колекцій, а частина – «пішла межи люди». Можна з певністю сказати, що традиційні бессарабські килими в селах Нагоряни, Вороновиця, Ленківці – це роботи Вікторії Китайгородської. «Коли одного разу мої киліми перестали вміщатися в хату – то ми з чоловіком..добудували хату. Бо ці киліми – то моє життя, мій океан», - розповіла нам Вікторія Китайгородська у одному з інтерв’ю.
Майстриня також є носієм елемента нематеріальної культурної спадщини України «Буковинська та бессарабська тайстра: традиції виготовлення і побутування».
Кожна ткана робота Вікторії Китайгородської – це свідчення любові до світу: «Зразу ткала лише квіти, а потім мені прийшло до голови, що я хочу робити і природу, і людей, і все, що є живе (…)». Найдовше майстриня йшла до ткання ікон. При цьому пояснює своє відчуття орнаментів: «Геометричні малюнки – давніші, їх мож дуже скоро робити із заплющеними очима, а саме відповідальніше робити образ людини, бо в квітці можна один хрестик помилитися, а в образі людини нічого замилити не можна, бо зіпсуєтьса вигляд. Та я і в квітках не милила жодного разу, бо перещитую поступ хрестиком кілька разів. І вимовляю собі вголос: «Два червоні сюди, три зелені за ними»…
Кольори пані Вікторія запам’ятовує з природи і звідти переймає: «Я набралася любові до кольорів з наших полів, Бавок (пасовища), Говдів (гір над Дністром). Ходила, вчила тони, збирала і природні барвники. Як бачила щось нове зацвіле, бігла додому, розкладала свою красільню, шоб не забути, яке треба закрасити. Моє ткацтво – це для мене задоволення».
Китайгородські – славна династія в культурному житті України, чиї знання генетично зумовлені. Свою любов до ткацтва Вікторія Китайгородська успадкувала від матері Ольги, передала доньці Вірі, а також внучкам Ксенії та Лесі. До слова, саме внучка Вікторії Китайгороської – Леся Воронюк – є засновницею Всесвітнього дня вишиванки, дослідницею народної культури, співавторкою фільмів «Спадок нації», «Ткацький шлях» та «Соловей співає».
На честь Вікторії Китайгородської Чернівецька дирекція ПАТ «Укрпошта» та обласний осередок Асоціації філателістів України у серії «Власна марка» випустили блок художніх поштових марок «Китайгородська Вікторія Андріївна».
Колектив Буковинського центру культури і мистецтва надсилає щиросердні вітання шанованій ювілярці. Нехай Господь обдарує Вас, Вікторіє Андріївно, всіма бажаними ласками, і нехай завжди ваша садиба повниться радісним сміхом і обіймами найрідніших людей.
Висловлюємо глибоку вдячність за ту мудрість і знання, якими так щиро і щедро ділитеся з нами. Многа і блага літ, шанована ювілярко!