Буковинський центр культури і мистецтва разом з ГО "Штаб матерів та родин воїнів України", БФ "Об'єднані перемагати", ГФ "З безпеки руху і громадського контролю на Буковині" та БФ "Буковинська мрія Перемоги" став організатором Il благодійного патріотичного фестивалю "Брама Черна - 2024", який відбувся 14 липня у Чернівцях.

Програма фестивалю вражала кількістю атракцій, спеціальних локацій та культурних подій. У рамках заходу відбулися: благодійний аукціон, благодійний ярмарок і концерт, виставка картин Макса Бровченка (м.Бердянськ), виставка військових авто, тренінги і заняття з каністерапії, з поліцейськими - кінологами, психологами, тактичними медиками. Охочі могли побачити як працюють дрони, скуштувати козацької кухні, відвідати спортивне і дитяче містечко, а також локацію середньовічного бою. Майстер класи з виготовлення мотанок, витинанки, малюнків на склі та плетіння маскувальної сітки стали справжнім подарунком для відвідувачів фестивалю.

Наприкінці весни у Чернівецьку область прибула поважна делегація, аби запросити буковинців долучитися до вишиття рушника єдності. Як ми вже повідомляли раніше, починаючи з 2013 року за ініціативи тернополян світом мандрує Міжнародний вишитий рушник єднання «Цвіт вишиванки», і цього річ таку почесну естафету чернівчанам передали кияни. Рушник «Цвіт вишиванки» - це колективне знакове письмо і колективна пісня, сповідь українців всіх областей і наших земляків у еміграції. Дві чернівецьких вишивальниці, майстрині народного мистецтва Оксана Микитюк та Галина Михайлишина, упродовж певного часу вишивали «буковинську частину» рушника і в такий спосіб наша область підтримала акцію єднання через традицію. Візерунок розроблено і відшито за мотивами орнаментів заслуженого майстра народної творчості України, орнаменталістки Олени Гасюк, шрифт для титульного підпису розробив дослідник, педагог, орнаменталіст Іван Остап’юк з Надвірнянщини, герб на композиції авторства славетного Ореста Криворучка.

10 липня в будинку народної творчості та дозвілля «Молодіжний» міста Новодністровськ відбулася чергова атестація народних аматорських колективів.

В рамках обласного огляду-конкурсу аматорських театральних колективів «Буковинська театральна весна» народний аматорський театр малих форм «Барвінок» (керівник – Анатолій Федорець) презентував комедійну виставу за мотивами п’єси Лілії Моцар «Троє під однією ковдрою». Глядачі насолодилися кумедним сюжетом вистави, дотепними жартами, органічною грою акторів та віддячили бурхливими оплесками.

З чим асоціюються поцілунки? Любов, симпатія, правила етикету. А ще традиції, які, як відомо, охоплюють навіть таку делікатну царину, як людські почуття. І саме у традиціях можна відшукати «несподівані контексти».

Ось, наприклад, знайома з дитинства фраза, яку кажуть, коли малюк вдарив коліно чи отримав інші незначні ушкодження: «Болит? Іди дай, най мама поцьомає». Це можна трактувати двояко: поцілунок як спосіб заспокоїти дитину виявом любові і поцілунок як «чарівний жест», який здатен зцілити. Зрештою, навіть слова «цілющий» і «цілунок» суголосні. Згадаймо тут казку про Сплячу Красуню, яку до світу живих повертає поцілунок принца. Як і відома казка «Царівна жаба», де героїню розчакловує і повертає у світ живих також поцілунок. Або закарпатська казка «Про Сейпентел Ілонку», де поцілунок тітки стає магічним порталом, завдяки якому герой повертається у світ живих. Валерій Войтович про семантику поцілунку в народних казках пише так: «У казках поцілунок має подвійне значення: з одного боку, він звільняє від заклинання і перериває чарівний сон, а з іншого – накликає забуття». Тож чи не це відгомоном уявлень про те, що поцілунок наділений надприродною силою?