27 та 28 березня відбувся обласний конкурс ансамблевої гри учнів відділів духових та ударних інструментів музичних шкіл та шкіл мистецтв «Весняні фанфари». У конкурсі взяли участь 75 учнів з 32 музичних шкіл та шкіл мистецтв області.

У І віковій категорії виступило 5 учасників, у ІІ віковій категорії – 23 учасники, і у ІІІ віковій категорії – 48 учасників.

Всі ансамблі продемонстрували належний рівень виконання. Через технічні причини відео деяких колективів не відкривалися, тому не всі учасники конкурсу були оцінені. Отже, необхідно перевіряти надісланий відеоматеріал та не змінювати його параметрів до закінчення конкурсу.

Деякі учасники виконували твори російських композиторів, які також не були оцінені. І цього разу знову виникла незрозуміла проблема: чому досі необхідно звертати увагу викладачів на підбір конкурсних творів.

Журі конкурсу звернуло також увагу на однорідність ансамблів, однакові штрихи у всіх виконавців, інтонація та динамічні відтінки, на жаль, відсутні у більшості колективів. Були випадки й невдалих перекладень для духових інструментів. Деякі ансамблі не мали в репертуарі творів українських композиторів, хоча в положенні конкурсу чітко прописано, що один твір має бути українського композитора.

Траплялося й те, що одні й ті ж учні брали участь у різних ансамблях, хоча в положенні конкурсу також чітко прописано, учасник ансамблю має право брати участь лише в одному колективі.

Багато схвальних відгуків члени журі висловили що до виступу ансамблю «Тріо трубачів» у складі Івана Гаврилюка, Іллі Кагаловського та Костянтина Шевкуна, учнів КБУ «Музична школа №4 м. Чернівців», клас старшого викладача Дмитра Гаврилюка, які отримали гран-прі у ІІІ віковій категорії та були рекомендовані членами журі до виступу у Чернівецькій обласній філармонії ім. Д. Гнатюка на концерті переможців обласних конкурсів виконавської майстерності.

 Вітаємо переможців!

25 та 26 березня відбувся обласний конкурс виконавської майстерності учнів фортепіанних відділів музичних шкіл та шкіл мистецтв «Юний піаніст». У конкурсі взяли участь 168 учнів з 38 музичних шкіл та шкіл мистецтв області.

У І віковій категорії виступило 8 учасників, у ІІ віковій категорії – 31 учасник, у ІІІ віковій категорії – 49 учасників, у IV віковій категорії – 52 учасники і у V віковій категорії виступило 29 учасників.

Після завершення конкурсу вдячності за плідну роботу особливо заслуговують викладачі, які підготували багато гідних конкурсантів. Але були й учні, технічні навики яких виявилися недостатніми для конкурсного рівня.

Насамперед доречно звернути увагу на зовнішній вигляд деяких конкурсантів: кольорові кросівки, джинси у хлопців, у дівчат браслети та годинники. Це ж не може бути сценічним образом учасника обласного фахового конкурсу.

Щодо зауважень до виконавського рівня, то у багатьох учнів немає навичок звуковидобування, часом звучить дуже різкий звук. У творах Баха штрихи не всі вірні (учні зліговують те, що має бути окремо і навпаки). Проблеми бувають і з посадкою виконавця, які часто занизько сидять, через це у них провисають лікті, немає зводу, висока кисть. Помітна й така риса, коли деякі діти руками наче "витанцьовують" балет, особливо наприкінці творів знімають звуки зайвими рухами, це помітно найбільше в учнів зі слабкими технічними навиками. Деякі учні хитаються, кланяються за долями. Це, звісно, заважає цілісному сприйняттю творів, які дробляться уже чисто візуально. Варто зауважити також, що нога на педалі має стояти впродовж усього твору (якщо там є педаль). Важливо наголосити, що між прелюдією і фугою руки з клавіатури не знімаються, так само і в паузах недоречно класти руку на коліно. Було дуже дивно та неприємно у цей час слухати твори російських композиторів. Не бажано також використовувати електронні інструменти.

Вцілому майже всі учасники конкурсу виступили гідно, деякі виконували дуже цікаві й оригінальні п’єси, які запам’яталися. Усім викладачам члени журі побажали здібних і талановитих учнів, а головне працьовитих та наполегливих, а всім учням - знайти доброго наставника, який приведе їх до вершини успіху. То ж терпіння, наснаги і до зустрічі на майбутніх конкурсах!

Вітаємо переможців

обласного конкурсу виконавської майстерності " Юний піаніст"! 

Тож вітаємо переможців!

           Діалект як магматична енергія літературної мови. Діалект як рідна сила і діалект як код доступу до художньої дійсності. Чи взаємодіють ці виміри? А ще що спільного між поезією і випіканням обрядового хліба, і у якому з вертепів присутня не одна зірка, а цілий міні-космос? Про це і не тільки говоритимемо із нашим гостем Богданом Гасюком – письменником, популяризатором народної культури. Творча зустріч із молодим митцем називається «Територія діалекту і етнознаків» і ми впевнені, нам буде цікаво читати і перепрочитувати рідне.

Зустріч відбудеться 9 квітня у Буковинському центрі культури і мистецтва, початок о 14.00.

Богдан Гасюк – молодий український літератор з Івано-Франківська. Через певні сімейні обставини зростав і становлювався на Покутті, в селі Олеша, що згодом стало основою поетичної і прозової творчости, яка – за словами Іванни Стеф'юк – є "максимальним спорідненням людини з традицією". Через що його часто називають продовжувачем "Покутської трійці" (Петро Мідянка). Пише з наймолодшого віку. Дебютував 2020-го року в газеті "Злагода" (вірші), а відтак і в діаспорному виданні "Час і події" (проза). Друкувався в різних журналах, газетах, періодиці. Один із авторів антології наймолодшої української поезії "Ніжний вал" та антології "Місто ІФ". Лавреат премії імені Олеся Гончара за рукопис прозової збірки "Поки сонце росте". 2023-року побачила світ дебютна поетична збірка "Д'горі" з переднім словом Василя Герасим'юка, який зазначив: "Богдан Гасюк дорожить кожним атомом мови. Це особливо відчутно при вживанні діалектизмів, коли навіть непрямі відмінки займенників зберігають у нього місцевий колорит. І хай не бідкаються ті, хто надто переживає за звуження “зони впливу”, за проблеми з гіпотетичними перекладачами. Для таких, як Богдан Гасюк, це не проблема, а поклик." Цьогоріч Богдан Гасюк став переможцем поетичночного конкурсу імені Марини Брацило та премії імені Василя Портяка з новелою "Бабине літо".

Вхід вільний.

Просимо зареєструватися, надіславши повідомлення на вайбер-номер 095 244 95 79 (Іванна).

           «Наші музиканти виховуються переважно на іноземних зразках. Іноземні зразки не завжди цивілізують емоційний світ наших музик. Це може зробити лише національна музика»,– так поетично мовив композитор, Герой України Володимир Івасюк. 

28 березня звучала національна музика! Тонка, проймаюча «Мелодія» Володимира Івасюка у виконанні талановитих молодих скрипалів, лауреатів всеукраїнських і міжнародних конкурсів, ансамблю «Чарівні струни» (керівник–Людмила Мартинюк, концертмейстер – Тетяна Скрипник) заполонила душі і серця гостей, які завітали до Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка.

Достеменно, ми ніколи не дізнаємося, звідки приходить натхнення до талановитих людей. Але те, що такі люди зустрічаються на нашому шляху – абсолютна закономірність. Такою ж талановитою була наша гостя, відома українська поетеса Інна Гончар, лауреатка літературно-мистецьких премій імені Ольги Кобилянської та Івана Нагірняка, патріотка, активна просвітянка, фахівець зі зв’язків з громадськістю філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго». Її поетичні збірки: «За пензлем дивовижного митця» (2001), «Душі прозорої каплини» (2006), спільна з місцевим композитором, членом Всеукраїнської асоціації композиторів Михайлом Рожком збірка пісень «Дарунок невидимого птаха» (2006 р.), переклад поеми-казки Миколи Палагути «Про будову і про ГЕС, про звіряток й ліс чудес», «Звучить розчулено струна» (2019 р.), «По цю сторону межі» (2021 р.), «Вірші цієї війни» (2023 р.) читають і люблять шанувальники влучного та емоційного поетичного слова. Велику долю часу та сил пані Інна віддає й волонтерству, вміє гуртувати навколо себе чимале коло справжніх патріотів. А за збірку «Вірші цієї війни» Інна Гончар отримала грамоту від Міністерства оборони України.