Чергове заняття курсу «Вивчаємо українську креативно» ми присвятили актуальній і суперечливій темі – суржикові. Чим різниться нормативний від наукового погляду на цю тему (за Юрієм Шерехом)? В яких випадках суржик може бути «хорошим знаком», а в яких – засмічуванням літературної мови? Чим «прославилися» літературні персонажі Пан Возний і Тьотя Мотя? Чому виник жартівливий термін «азірівка»? Ці та багато інших питань порушили на занятті.

Навчитися мистецтву писанкарства у знаного майстра народного мистецтва Василя Беженаря офлайн вдається не кожному, адже чимало людей не мають змоги завітати до столиці буковинського краю. Вирішення такої проблеми - онлайн урок. Всі охочі з різних куточків України 9 та 11 квітня мали можливість спільно писати писанки. Дорослі та діти уважно слухали розповідь про історію писанкарства, дізналися чимало цікавинок про народні традиції святкування Великодня, його обряди, а також про семантику, орнаментальну мову, символіку кольору. Учасники ретельно опановували технологію традиційного воскового розпису. Уроки вийшли цікавими, змістовними та насиченими.

Писанка – один із головних атрибутів найбільшого християнського свята Христового Воскресіння. Все більше дітей та дорослих цікавляться народними традиціями, вивчають історію писанки, її символіку та орнаментальну мову. Є такі сім`ї, які трепетно ставляться до традицій своїх предків, але на жаль у родині не було майстрів-писанкарів, тому вони мають величезне бажання навчитися мистецтву писанкарства, щоб кожного року писати ці великодні символи.

«Христос Воскрес! Воістину Воскрес!» - вітаються християни у великодню пору, а коли хочуть додати адресне побажання співрозмовникові, кажуть: «Смачної паски». І направду, великодня паска, писанки, бабка – це тільки на перший погляд звичні атрибути Великодня, а насправді вони настільки місткі, що вартують окремої посутньої розмови. І якщо майстерки з писанкарства у цю пору, на щастя, доволі поширені, то великоднім обрядовим хлібам пощастило куди менше – адже це багатогодинний процес, який складно умістити у експрес-формат одноразового заняття.Наша установа у співпраці з пекарнею «NikoNova» та громадською організацією «Вишиваний дивотвір» відважилася на такий експеримент. Як відомо, очільник Буковинського центру культури і мистецтва, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк є не тільки глибоким дослідником хлібної культури українців, а й володіє традиційними практичними знаннями. Тож 10 квітня етнолог провів перформативний майстер-клас із покроковим коментуванням для професійних кондитерів, а також збирачів та популяризаторів буковинської традиції.