Період «від Петра до Спаса» (з 12 липня до 19 серпня за новим стилем) у народному календарі визначають як грозову пору і одночасно період жнив. Адже саме на цей період припадає найбільша кількість гроз, і саме зараз збирають хліб. Буковинський народознавець Корнило Ластівка у книжці «Рахманський Великдень» зазначає, що уявлення про липень-серпень як про грозові місяці сягають на наших теренах ще трипільських часів, що засвідчують розшифровані орнаменти та хліборобські календарі. Що цікаво: в нашій традиції існує відразу кілька приписів, як уберегтися від вогню громовиць, проте деякі з приписів говорять про нормальність, природність і навіть користь цього атмосферного явища. Іншими словами – не все страшне людина традиційно уявляє поганим.

Громадською організацією «Товариство дослідників України» спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України розроблено посібник «Центр культурних послуг в територіальній громаді», який містить практичні рекомендації щодо процесу створення Центрів культурних послуг (ЦКП): від ідеї до фактичного створення.

Посібник є одним з результатів проекту «Центри культурних послуг, як інструмент згуртованості громади», який реалізовувався ГО «Товариство дослідників України» за ініціативи та співпраці Міністерства культури та інформаційної політики України та фінансової підтримки Швейцарії, що надавалась через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва (SDC).

28 липня біля пам'ятника Великому Кобзареві працівники публічної бібліотеки та Центру традиційної культури м. Вашківців Вашківецької ТГ організували тематичну книжково-ілюстровану виставку і тематичний захід, присвячені Дню Української Державності. Під час заходу учасники аматорського вокального ансамблю "Берегиня" виконали Державний Гімн України, а також низку українських пісень.

(до 100-річчя від дня народження фольклориста)

Історично склалося так, що кілька десятків сіл уздовж Дністра припинили своє існування, потрапивши у так звану «зону затоплення» напередодні та підчас будівництва Дністровської ГЕС, інші з найстаріших сіл перетворилися на наймолодші (якщо село «перенесли» в безпечне місце і за ним залишили колишню назву). Нескладно здогадатися, що традиції та фольклор цього регіону у 50-80 роки ХХ століття потребували термінової охорони, оскільки переселення цілих громад несли за собою незворотні втрати фольклористичних артефактів.

Уродженець подільського села Патринці Іван Безручко, який з дитинства цікавився усною народною творчістю, справою життя вибрав медицину, проте вдало і дуже незвично поєднував її зі збором фольклору. Більше того: Іван Безручко вважав народну творчість частиною своєї медичної практики, упродовж усього життя він вчився лікувати словом.