Якому сезону відповідають новорічні традиції? «Зимовому», - така відповідь першою спадає на думку, і якщо ми говоримо про сучасні календарні реалії – все так і є, новоріччя у нас припадає на січень. Але чи завжди було так однозначно? Вдумаймося, одна з найвідоміших щедрівок описує приліт ластівок, від села до села маланкарські коники століттями розігрують мотив сівби, та й знаменита купанка – ритуальне омивання учасників маланкарського дійства – взимку є доволі екстремальною (ніби вона перенесена з іншого сезону). А ще деякі з гуцульських старовинних різдвяних коляд описують…Великдень. А в одному із сіл на Новий рік старожили вносять гілку яблуні, які чомусь називають гілкою з бруньками, хоча які бруньки в січні? Отож, які загадки криються в семантичній канві традицій новоліття?
Одна з найпопулярніших тем, про котру часто питають відвідувачі Курсів української мови – шиболети, або ж мовні пастки. В чому секрет «паляниці» і чому це слово не можуть вимовити російськомовні? Як мова може бути щитом ідентичності та для чого вигадали мовні тести «свій-чужий»? Про все це відвідувачі мовних курсів спілкувалися з лекторкою – кандидаткою філологічних наук, завідувачкою науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва Іванною Стеф’юк.
Напередодні найбільшого християнського свята Світлого Христового Воскресіння у залі Центру відбулося відкриття персональної виставки творчих робіт майстринь народного мистецтва України, викладачок художніх відділень шкіл мистецтв Чернівецької області Марини Думітро та Олесі Труфин під символічною назвою «Відлуння Великодня». Викладачі прививають любов до мистецтва тим дітям, які бачать наш світ у яскравих кольорах, які бажають присвятити своє життя служінню прекрасному і втілювати свої творчі думки на папері чи полотні, або реалізовувати власні творчі амбіції в інших техніках образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.
23 березня свою виконавську майстерність демонстрували юні баяністи, акордеоністи та цимбалісти. В обласному конкурсі «Роде наш красний» взяли участь 72 учасники, серед яких номінацію «Баян, акордеон» представило 50 учнів, а номінацію «Цимбали» – 22 учні мистецьких шкіл області.
Гру талановитої молоді слухало та оцінювало професійне журі – викладачі-методисти Чернівецького фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича: Олексій Буришин (голова циклової комісії «Народні інструменти», голова журі), Іван Петрусяк (заслужений працівник культури України) та Петро Кравчук. Секретар журі – Уляна Ковальова.
Вітаємо переможців конкурсу! Зичимо всім учасникам та їхнім викладачам творчого натхнення і нових звершень!
Детальніше...Кіновідділ Буковинського центру культури і мистецтва за підтримки Довженко-Центру, Чернівецької обласної філармонії ім. Д. Гнатюка, Любові Добровольської та музичного супроводу від лауреатки міжнародних та всеукраїнських конкурсів Августи Шишкіної презентував проєкт «Українське німе». Глядачі мали змогу подивитися українське кіно під живий музичний супровід.
Документальна стрічка «Навесні» 1929 року режисера та оператора Михаїла Кауфмана була представлена першою з трьох запланованих. «Навесні» - шедевр українського кіноавангарду. У ньому постає нині майже невідомий Київ 1929 року. Кадри пробудження міста, поновлення його життя перегукуються з ліричними картинами відродження природи. Уважна камера Кауфмана надовго зупиняється на усміхнених обличчях дітей, малюючи ліричну картину зізнання в коханні Києву. В “Навесні” Кауфман уперше використав принцип «прихованої камери». Після перегляду глядачі ділилися своїми враженнями.
Детальніше...