Володимир Гнатюк, якому сьогодні виповнюється 150, став одним з перших професійних україністів, який вивів вітчизняну етнографію на європейський рівень. Про нього можна і треба говорити у кількох іпостасях - академіка АН України, члена наукових товариств Німеччини, Австрії та Швеції, упорядника майже 60 томів етнографічних збірок, фольклориста, літературознавця, діалектолога.

Дослідники його біографії зʼясували, що епістолярна сітка академіка вражає: Володимир Гнатюк адресувався з понад 800-ма адресатами.

Унікальний він з дитинства: володів феноменальною памʼяттю на фольклор і міг безпомилково відтворити мотив чи сюжет, почутий у ранньому дитинстві. Так само, як безпомилково відрізняв народний фольклор від сучасних йому стилізацій під фольклор. Син Івана Франка, Тарас Франко, згадує такий курйозний випадок: «До Гнатюка-етнографа я ходив у справі мого брата Петра Франка. Брат їздив, здається за дорученням Гнатюка, на кошт Етнографічної секції Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка по різних селах покутсько-гуцульського півдня і записував коломийки. Склав він також у народнім дусі коло 30 пісень і включив у збірку. Володимир Гнатюк пізнав фальш і всю збірку відхилив» [1].

АНОНС

8 травня, у День пам’яті та примирення в селі Тисовець Великокучурівської територіальної громади Чернівецького району відбудуться урочисті заходи. В рамках цих заходів усі охочі матимуть змогу переглянути першу серію фільму з циклу «Моє життя – моя земля». Це перша велика творча робота новоствореного відділу сприяння розвитку кіномистецтва БЦКМ. Режисерка – Тетяна Маслюк, оператор – Олег Сташкевич, відеомонтаж – Микола Глібіщук. Фільм покликаний розповісти про долі репресованих жінок Буковини.

Верховна Рада внесла зміни до Закону України «Про культуру» щодо загальних засад надання населенню культурних послуг. За прийняття законопроекту № 4318 у другому читанні та в цілому проголосував 281 народний депутат України.

«Культурні послуги мають бути доступні всім жителям України без виключень. Тому мета МКІП – надати можливості для цього. Незалежно від того, чи це місто або маленьке село. Даний закон – поштовх для розвитку або трансформації існуючих культурних закладів і убезпечення їх від нераціональної ліквідації. А також крок до впровадження центрів культурних послуг в місцях, що цього потребують», - прокоментував прийняття закону Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Цей закон дозволить надавати громадянам якісні та доступні культурні послуги, сприятиме модернізації наявної культурної інфраструктури відповідно до потреб конкретної громади, підвищить спроможність територіальних громад у наданні культурних послуг.

Нам 80.

Вже понад 10 років у перший літній місяць, коли природа милує око пишнозеленим цвітом, столиця буковинського краю гостинно приймає численних учасників та гостей обласного благодійного фестивалю народної творчості людей з інвалідністю «На крилах надій».

Цей фестиваль – особливий, адже тут важко визначити переможців, визначити кращих з кращих. Всі учасники – вже переможці, переможці над обмеженнями, переможці над обставинами. Ані тяжкі хвороби, ані життєві негаразди не змогли заглушити такого людського бажання творити і самореалізовуватися. Конкурсанти радо демонструють свої таланти у співі, музиці, танці, художньому читанні, літературній творчості, декоративно-ужитковому мистецтві. Фестивальні заходи не мають чітко визначених часових рамок. Навіть після завершення гала-концерту та нагородження учасники і гості не поспішають розходитися. Численні глядачі зізнаються, що цей захід приваблює їх своєю теплою атмосферою та душевністю. Навіть літературно-мистецька вітальня називається просто і щиро – «У родинному колі». А ще, фестиваль – це приємна і слушна нагода щиро поспілкуватися зі своїми однодумцями, розповісти їм про сокровенне, поділитися творчими планами на майбутнє.