29 квітня усі поціновувачі танцю відзначають своє професійне свято. Цей день, присвячений усім стилям танцювального мистецтва, почали відзначати з 1982 року за ініціативи ЮНЕСКО у день народження французького балетмейстера Жана-Жоржа Новерра.
Маленькі та дорослі танцюристи, учасники зразкового аматорського хореографічного колективу сучасного танцю "Крок вперед" бажають вам приголомшливого почуття ритму, неймовірної пластики, витривалості, ентузіазму і величезної віри в свої можливості, чарівної хореографії та бурхливих оплесків!
Детальніше...Орест Киворучко – видатний український художник, живописець, графік, заслужений художник України (2005 р.), лауреат обласної премії імені Одарки Киселиці (2015 р.), літературно-мистецької імені Ольги Кобилянської (2016 р.), нагороджений ювілейною медаллю 25 років Незалежності України (2016 р.).
Народився митець 9 травня 1942 року в Старій Жучці (тепер північна околиця Чернівців), відійшов у вічність 26 березня 2021 р. Мистецьку освіту здобув у Чернівецькому художньому-ремісничому училищі № 5 за спеціальністю «Альфрейник-живописець» (1957-1959 рр.).
Після служби в армії Орест Іванович продовжує навчання, одержує повну середню освіту і у 1967 році вступає до Московського вищого художньо-промислового училища (колишнє Строгановське) на відділення графіки.
Детальніше...Чорнобиль... 1986 рік... Справжнє лихо… 35 років Україна та світ живуть з цим болем. Сьогодні вже 35, а попереду ще тисячоліття відчуватимемо, пожинатимемо наслідки страшної аварії.
У пам'ять про цю трагедію, про мужність і силу ліквідаторів аварії, про наслідки невидимої вбивчої радіації учні художнього відділення мистецької школи у Вижниці за підтримки викладачів Олени Ткач, Любові Косович, Валентини Дудяк підготували тематичну виставку "Чорнобильські дзвони".
Знаємо… Пам’ятаємо…
Детальніше...35 років минуло від дня страшної Чорнобильської трагедії, яку відчув на собі увесь світ. У пам'ять про ті події в селі Драчинці відбувся онлайн-захід «Чорнобиль - наш біль», який провели працівники та учасники аматорських колективів місцевого будинку культури.
Традиція не просто встановлювати пам`ятний знак на місці поховання людини, а і прикрашати це місце – направду не нова і давня. Кілька рослин (вишня, барвінок, самшит) окрім функції «прикрасити», покликані ще і символізувати вічне життя душі того, чия це могила.
Вишня, до прикладу, висаджується як один з етнографічних різновидів мотиву «дерево життя»: щоби на дерево сідали птахи, клювали плоди і це буде помана загиблому.
На Буковині обрядові поминальні хліби також називаються «деревце». Існує і приказка «піти у вишеньки», що означає «померти» - очевидно, у минулому столітті традиція висаджувати саме вишню на цвинтарі була поширеною, що перетворювало його у справжній вишневий сад.
Детальніше...