Традиційною стравою для буковинських румунів вважається фріптура. Це добре висмажане соковите мясо з додаванням спецій та овочів. Для приготування цієї страви чудово підходить ошийок, адже ця частина м’яса з тонкими прослойками сальця буде соковитою та ніжною.
Також для приготування знадобиться і саме сало, порізане невеличкими шматочками, та бужені реберця. Саме вони нададуть страві тонкого аромату. М'ясо фактично тушкується у власному соці. Господиня Мар'яна Биндю справно готує таке м’ясо. Для соковитості додає цибульку, а для солодкого смаку - морквину. А завершують це чудове звучання компонентів страви прянощі…
Детальніше...До 160-річчя від дня перепоховання Тараса Шевченка
В українському культурному просторі, мабуть, не знайдеться митця, який би не вчився у пророка Тараса Шевченка, не надихався його ідеями, не прагнув би відтворити образ поета у живописі, графіці, декоративно-ужитковому мистецтві. Основоположною і завжди актуальною залишалася творчість Т. Шевченка для відомого буковинського різьбяра, майстра художньої інкрустації по дереву Василя Явдошняка (1928–2010), який упродовж усього життя черпав натхнення, повсякчас звертаючись до постаті поета. Крім того, у творчій скарбниці майстра наявні портретні зображення не лише Т. Шевченка, бо створив він їх чимало, а й відомих історичних осіб та майстрів слова – Богдана Хмельницького, Олекси Довбуша, Івана Франка,Лесі Українки, що засвідчують його високий патріотизм, шанування тих, хто відстоював українську національну ідею та закладав фундамент українській державі.
У житті В. Явдошняку пощастило на хороших вчителів, справжніх професіоналів своєї справи, від яких опановував основи різьбярства, зокрема від Івана Мельника навчився рельєфної різьби, а від Миколи Чорного засвоїв техніку інкрустації. Славетні педагоги були послідовниками традицій класичної школи гуцульського різьбярства, біля витоків якої стояли видатні гуцульські різьбярі – Василь Шкрібляк, Василь Девдюк, Марко Мегединюк. До речі, Микола Чорний, учень Василя Девдюка, – перший, хто приніс традицію гуцульської інкрустації на Буковину. Цієї техніки навчав буковинську молодь у п’ятому ремісничому училищі у середині ХХ століття, де згодом трудився В. Явдошняк.
Детальніше...Буковинський центр культури і мистецтва цього року проводить онлайн традиційну виставку обласного відбіркового туру огляду-конкурсу Всеукраїнської мистецької програми «Нові імена Буковини» - 2021. Учасниками обласного туру конкурсу у номінаціях «Образотворче мистецтво» та «Народне мистецтво» цього року є 23 кращі учні мистецьких шкіл області. Найобдарованіші юні таланти продемонструють глядачеві свої кращі творчі напрацювання, які вони виконали під час навчання у мистецьких навчальних закладах і вклали у свої роботи чимало зусиль, уяви та майстерності.
Кожен з авторів за умовами конкурсу презентує від 5-ти до 10-ти творів, виконаних за останній рік в одному напрямі та однією технікою. Загалом представлено 135 робіт: побутові та тематичні сюжети, пейзажі, натюрморти, портрети, творчі орнаментальні композиції, ткацтво, витинанка тощо.
Детальніше...З нагоди Всесвітнього дня вишиванки ми підготували для вас спецвипуск циклу етнографічних студій - "Вишита сорочка у гардеробі видатних українців". Для когось це - стиль життя, а для когось - інстинкт самозбереження.
Автори випуску - співробітники Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф'юк та Микола Глібіщук.
Детальніше...21 травня о 19.00 відбудеться показ першої серії з циклу фільмів «Моя земля – це сила моя». Фільмирозповідають про непрості долі репресованих жінок Буковини.
У програмі: фільм перший «В любови жити тато вчив» про долю Марії Штефуряк з Усть-Путили, виступ виконавиці головної ролі, спілкування з авторами фільму, розмова про творчий проєкт. Організатор заходу – Буковинський центр культури і мистецтва. Режисерка – Тетяна Маслюк, оператор – Олег Сташкевич, відеомонтаж – Микола Глібіщук.
Показ відбудеться за адресою: м. Чернівці, вул. Й. Главки, 1-а (KINOHUB БЦКМ).
Щиро запрошуємо!