Володимир Гнатюк: унікальний у всьому

Володимир Гнатюк, якому сьогодні виповнюється 150, став одним з перших професійних україністів, який вивів вітчизняну етнографію на європейський рівень. Про нього можна і треба говорити у кількох іпостасях - академіка АН України, члена наукових товариств Німеччини, Австрії та Швеції, упорядника майже 60 томів етнографічних збірок, фольклориста, літературознавця, діалектолога.

Дослідники його біографії зʼясували, що епістолярна сітка академіка вражає: Володимир Гнатюк адресувався з понад 800-ма адресатами.

Унікальний він з дитинства: володів феноменальною памʼяттю на фольклор і міг безпомилково відтворити мотив чи сюжет, почутий у ранньому дитинстві. Так само, як безпомилково відрізняв народний фольклор від сучасних йому стилізацій під фольклор. Син Івана Франка, Тарас Франко, згадує такий курйозний випадок: «До Гнатюка-етнографа я ходив у справі мого брата Петра Франка. Брат їздив, здається за дорученням Гнатюка, на кошт Етнографічної секції Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка по різних селах покутсько-гуцульського півдня і записував коломийки. Склав він також у народнім дусі коло 30 пісень і включив у збірку. Володимир Гнатюк пізнав фальш і всю збірку відхилив» [1].

Буковину з Володимиром Гнатюком ріднить багато – передусім, його фольклористичні експедиції, які згодом перейшли у видані збірки. А ще Гнатюка і Буковину ріднить … «Червона рута». Так, це авторський твір Володимира Івасюка, але неможливо не відчитати фольклорну канву поетики твору. Батько видатного композитора, фольклорист, письменник і літературознавець Михайло Івасюк пояснює: „У фотоальбомі мого сина зберігся цікавий фотодокумент: Володя сфотографований біля пам’ятника Володимира Гнатюка на Личакові у Львові. І це не знічев’я, не випадково. Володя завжди линув до праць Володимира Гнатюка, був добре обізнаний з ними, — писав у листі до Остапа Черемшинського письменник Михайло Івасюк 1 березня 1981 року . — В його бібліотеці є монументальна праця Володимира Гнатюка — „Коломийки”, видані ще 1906 року. Цю книгу нам подарував Анатоль Романович Волков, мій товариш по роботі, нині доктор філологічних наук. Вона зіграла велику роль у творчій біографії мого сина, композитора. Він її читав уважно, вдумливо вивчав. У ній він вичитав про „червону рутоньку”. Ось та коломийка:

Назбирала троєзілля, червону рутоньку,

Та схотіла счарувати мене сиротоньку.

Для сина образ „червоної рутоньки” був хвилюючою знахідкою, несподіваним одкровенням. Майже протягом трьох років він блукав селами, особливо гірськими, шукаючи ключа до загадкового поняття „червона рута”. І він знайшов його нарешті і на Косівщині, і на Путильщині. І ось цей образ у поезії й мелодії Володі набув сили високопоетичного символу. Народ прийняв його до серця, пісня завоювала добрі почуття людей, започаткувавши разом із „Водограєм” та „Баладою про дві скрипки” нову сторінку в українській пісенній культурі. Так принаймні писали в нашій пресі дослідники пісенної лірики на Україні. Поштовх до ліричного відкриття Володі дав, розуміється, Володимир Гнатюк. Тому Володя сфотографувався біля його пам’ятника (у 1973 році): віддав синівську данину любові і шани великій і дорогій Людині, світлій постаті у нашій культурі” [2].

Володимир Гнатюк став спорідненою душею для Івана Франка, який згодом, бачачи чистий і сильний ентузіазм фольклориста, скаже: «Щасливець». Іван Франко став хрещеним батьком для одного із синів Гнатюка, а Гнатюк став щирим і вірним покровителем творчої долі Франка. Як згадує А.Крушельницький, саме через послідовну підтримку Франка у В.Гнатюка були проблеми з владою, але він на те не зважав.

Знаємо Володимира Гнатюка і як глибокого дослідника української мови та її діалектів, а також як одного з перших дослідників табуйованої теми української етнології (принаймні, у той період) – лірництва.

У 2021 році виповнюється 150 років із дня народження Володимира Гнатюка, і це – визначний день для українців і всіх тих, хто любить і знає українську етнологію та культуру.

Іванна СТЕФʼЮК (ОЛЕЩУК),

кураторка етнографічного проекту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатка філологічних наук,

членкиня Національної спілки письменників України,

наукова співробітниця Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини

ДЖЕРЕЛА:

1. Франко Т. І. Приятелювання з Іваном Франком [Електронний ресурс] / Тарас Іванович Франко // Франко: Наживо (авторський проект Наталі і Богдана Тихолозів. – 2021. – Режим доступу до ресурсу: https://frankolive.wordpress.com/.../%d0%b2%d0%be%d0.../....

2. Маслій М. 100 років тому світ побачив книгу Володимира Гнатюка „Коломийки” [Електронний ресурс] / Михайло Маслій // Офіційний сайт Тернопільського педагогічного університету імені В.Гнатюка. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: http://tnpu.edu.ua/news/252/.