У великодню пору виходить на берег ріки дитина і пускає яєчні шкаралупки по воді. В одних регіонах ці шкарлупки – то від яєць, котрі пішли на випікання паски, в інших – це шкаралупки, що залишилися від великодньої гостини, і всі вони, звісно, половинчасті. Дитина пускає на воду їх і є вірування, що через три тижні ці шкаралупки допливуть «на той світ», зробляться доти цілісною писанкою, і сповістять рахманові, тобто далекому предкові, що у світі – Великдень.

Важко не вловити співзвучність слів «брахман» і «рахман», а відтак відчитати не просто дохристиянський, а ще праіндоєвропейський культурологічний зміст. Щодо того, хто такі рахмани (в українській традиції), то етнологи і фольклористи зазначають, що це далекий предок, який настільки давно відійшов у засвіти, що вже праведний. Є навіть паремія «Постити, ніби рахман» - тобто дуже ретельно і правильно. Прикметник «рахманний» означає «спокійний, лагідний, слухняний, світлий».

Іноді людина дивні речі називає традицією. Зняти браму на Андрея 90-річній бабусі, облити з відра дівчину на вливанці, перетворити різдвяні чи великодні свята на алко-марафон... Звісно, ці речі нічого спільного з етнографією не мають. А ось до традицій мають - вони є відхиленням від них. Яка має бути традиційна вливанка, навіщо подружжя босими танцює на кукурудзяних зернах і чому в усьому так важлива логіка і міра? Ось про це наше відео.

Нам 80.

Здається це було зовсім недавно… Квіти, привітання, щирі слова вдячності, високе крісло, встелене буковинським килимом з малиновими ружами, а головне – тепле коло друзів та однодумців. Один із справжніх фундаторів буковинської фольклористики, збирач та знавець культури народної Авксентій Федорович Яківчук святкував свій ювілей. З того часу минуло майже два десятиліття, Авксентій Федорович вже давно у кращих світах. Напевно він і там продовжує подорожувати стежками краю малинових руж.

Це не дивно, адже понад півстоліття стежки-дороги Авксентія Яківчука пролягали від села – до присілка, від містечка – до хутірця, де у найвіддаленіших куточках Буковини пробуджується, дихає, відгранюється словом, мелодією, неповторним ремеслом проста народна талановитість. Чи ж вміємо, чи хочемо схилитись перед нею? Як би ж то! Життєвий приклад цього мудрого чоловіка вчить, що це обов’язок кожного з нас. Він не соромився віддати шану й тепло серця рукам і розуму самородків рідної землі. Співаків і співачок, яких, може, окрім Авксентія Федоровича ніхто не чув (багатьох з них, на жаль, уже й не почуємо), записував, видавав збірочками, вишивальниць і писанкарок, килимарниць і різьбярів, гончарів і лозоплетільників виводив, як казала заслужений майстер народної творчості України Фрозина Гулей, “на сонечко”: організовував виставки, передавав їхні витвори до музеїв, возив у світи, аби в столиці і навіть далі знали про багату уяву, витончений смак і золоті руки буковинців.

Великдень – одне з найвизначніших народних свят. Український Великдень не можливо уявити без писанок, їхні неповторні орнаменти та розмаїття кольорів милують око. За ініціативи секретаря Сокирянської міської ради Любові Степаненко та сприяння міського голови Василя Козака, вмілої організації роботи начальника відділу культури і спорту Сокирянської міської ради Євгена Пленгея і творчого вкладу працівників культури мешканці та гості Сокирянщини матимуть змогу помилуватись великоднім містечком, яке розташоване на території освітньо–мистецького центру.

До створення писанкового містечка долучилися працівники клубних та бібліотечних установ, Сокирянської художньої школи, Сокирянського історичного музею. Погляд людей милує писанкова алея арт-об’єктів «BEAUTY – писанка», що презентують працівники клубних установ кожного села, яке входить до складу Сокирянської територіальної громади. Умілі руки працівників Сокирянської художної школи і будинку народної творчості та дозвілля створили справжню писанкову красу у вигляді великоднього кошика та етно–яйця. Працівники бібліотечних установ тематично прикрасили дерева. Місцеві жителі та гості міста можуть зробити красиві світлини на тлі велетенського кошика і незвичних писанок великих розмірів.