«Салон української аристократії в іменах», - це тема заняття Курсів з вивчення української мови, котрі проводить ГО «Світимо» у співпраці з Буковинським центром культури і мистецтва. Чому теза, що бідний – обов’язково останнім поділиться, а багатий – завжди захланний і скупий, - всього лише стереотип? Над цією темою розмірковували учасники заняття, пізнаючи біографії роду Терещенків, Андрея Шептицького, Кирила Трильовського, Івана Боберського, Лесі Українки. Яка роль відомих меценатів у фондуванні в український живопис, інвестування в солеварні Бахмута, як січовики «перезапускали» економічне мислення громади, як виховували шляхетних українських інтелігентів і чому мова має значення?
Чергове заняття Курсів вивчення української мови вийшло ну дуже весняним, адже мова йшла про любов. «Спокушай мене українською, - сердечна лексика української мови», - такою була вступна лекція кандидатки філології Іванни Стеф’юк. А далі ведення заняття повністю перебрали на себе учасники групи, підготувавши короткі лекції, мультимедійні презентації і навіть епістолярні розслідування про історії кохання у житті відомих людей.
Писати писанки – народна традиція українців, яка сягає сивої давнини. Навчитися цьому мистецтву може кожен, незалежно від віку. Головне – мати щире бажання. 13 квітня учні Чернівецького ліцею №13 вчилися писати писанки у майстра народного мистецтва, художника, методиста БЦКМ Василя Беженаря. Традиційне письмо восковим розписом – складне і вимагає певних знань, умінь і навичок.
Дотримання техніки безпеки, правильність тримання писачка, послідовне поетапне виконання, збереження знаково-символічної мови, чіткість та акуратність у роботі дає чудовий результат. Кожен учасник заходу написав писанку «Дерево життя». Рукотворні вироби молодого покоління – наче маленькі світи з певною художньо-світоглядною системою. Перша писанка може й не дуже досконала, але містить позитивну енергетику тієї людини, яка її створила.
Детальніше...Чергове заняття курсу «Вивчаємо українську креативно» ми присвятили актуальній і суперечливій темі – суржикові. Чим різниться нормативний від наукового погляду на цю тему (за Юрієм Шерехом)? В яких випадках суржик може бути «хорошим знаком», а в яких – засмічуванням літературної мови? Чим «прославилися» літературні персонажі Пан Возний і Тьотя Мотя? Чому виник жартівливий термін «азірівка»? Ці та багато інших питань порушили на занятті.
Навчитися мистецтву писанкарства у знаного майстра народного мистецтва Василя Беженаря офлайн вдається не кожному, адже чимало людей не мають змоги завітати до столиці буковинського краю. Вирішення такої проблеми - онлайн урок. Всі охочі з різних куточків України 9 та 11 квітня мали можливість спільно писати писанки. Дорослі та діти уважно слухали розповідь про історію писанкарства, дізналися чимало цікавинок про народні традиції святкування Великодня, його обряди, а також про семантику, орнаментальну мову, символіку кольору. Учасники ретельно опановували технологію традиційного воскового розпису. Уроки вийшли цікавими, змістовними та насиченими.
Детальніше...