4 лютого у великій залі Хотинської музичної школи відбулася лекція-концерт, присвячена 265-ти річчю від дня народження геніального австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта. Підготували лекцію-концерт викладачі фортепіанного відділу Л. Ситнік, Т. Орловська, теоретичного відділу В. Самотюк, І. Банар, Т. Іванська.
У концерті взяли участь учні фортепіанного відділу - дуети у складі Нікіти Саченко та Софії Гаватюк, Анни та Марії Кавецьких, Аделіни Буги. В їхньому виконанні прозвучали твори В.А.Моцарта Соната A-dur III частина «Турецьке рондо», Симфонія №40 g-moll І частина (уривок), Менует G-dur.
Детальніше...Напередодні Нового 2021 року учні Хотинської музичної школи та їхні викладачі здобули перемоги у різних номінаціях на Всеукраїнському відкритому фестивалі-конкурсі виконавської майстерності гри на народних інструментах «Барви Полтави».
Фестиваль проводиться для учнів та викладачів, адже внесений до Реєстру дитячих та юнацьких міжнародних, всеукраїнських мистецьких конкурсів та фестивалів Міністерства культури та інформаційної політики України.
Учні здобули перемоги у таких номінаціях:
- Маргаріта Проскура – лауреатка І ступеня у номінації «Бандура-інструментальна»;
- Вероніка Максимчук – лауреатка ІІІ ступеня у номінації «Бандура-вокальна» (викладачка - Марія Керницька);
- Владислав Гнатишин – дипломант конкурсу у номінації «Соліст-інструменталіст: гітара» (викладачка - Ганна Рогова).
Викладачі Марія Сельська, Марія Керницька і Ганна Рогова, учасниці тріо бандуристок «Журавка»– лауреатки ІІ ступеня у номінації «Ансамблі малого складу».
Детальніше...(мистецька палітра онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)
Із творчого доробку (вибране сімнадцяте)
Яків Січкар – відомий буковинський художник, живописець, театральний художник-постановник, декоратор, член Національної спілки художників України (1990 р.), Національної спілки театральних діячів України (1965 р.), заслужений художник України (2009 р.), лауреат обласної мистецької премії ім. Одарки Киселиці.
Народився 19 жовтня 1933 року в місті Хотин Чернівецької області. У 1951 році влаштувався учнем до декоративного цеху Чернівецького обласного музичного-драматичного театру ім. О. Кобилянської. Повернувшись із військової служби у 1954 році, був прийнятий на роботу маляром до театру, де раніше навчався. Згодом у 1956 році здобув кваліфікацію художника-декоратора. За визначні творчі досягнення був підвищений до завідувача декоративного цеху (1961 р.). А в 1975 році зайняв посаду старшого художника-постановника. За весь період невтомної праці у Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської створив декорації та костюми до понад п’ятдесяти постановок.
Детальніше...(мистецька палітра онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)
Із творчого доробку (вибране шістнадцяте)
Якби й не хотів відшукувати аналогій, з чим порівняти витончені різьблені дерев'яні пласти Дмитра Курика з Вижниці, то самі б напросилися, бо манера майстра роботи різьцем на дереві нагадує делікатне мереживо нитками, можливо навіть бурунчукове ткання білим по білому, що так характерне для буковинських рушників - переміток. Відчуття особливо гармонійної естетики народної орнаментальної культури не полишає професійного художника в жодній його власній роботі чи тих виробах молодих різьбярів- студентів, які навчаються під керівництвом Дмитра Миколайовича.
Детальніше...(мистецька палітра онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)
Із творчого доробку (вибране п’ятнадцяте)
Продовжуємо розмову про відзначення різдвяно-новорічних свят, сфокусувавши увагу на тематичних зразках прикладної графіки – вітальних листівках. Особливу цінність із них мають, звісно, перфеліче – незвичні оригінальні авторські привітання, які художник створює власноруч. Від звичайної листівки перфеліче відрізняється ще й обмеженою кількістю екземплярів.
У авторській листівці «З Різдвом Христовим!» Орест Криворучко пропонує нове бачення релігійного сюжету, демонструє свіжість думки, авторську манеру виконання. Головним елементом твору є знак - Вифлиємська зірка. Саме вона виступає висхідною точкою нескінченних і несподіваних багатопланових асоціацій (звернімо увагу на час виконання роботи – 1991!). Композиція святкової картки побудована на несподіваному чорному тлі, що увиразнює звучність інших кольорів. Після першого візуального сприйняття згодом відкривається інший пласт поступового осягання і розуміння твору, пов’язаного зі складною суперечливою історією України.
Детальніше...