Сакральний символ Великодня на картині О. Криворучка «Чорнобривці»

Орест Киворучко – видатний український художник, живописець, графік, заслужений художник України (2005 р.), лауреат обласної премії імені Одарки Киселиці (2015 р.), літературно-мистецької імені Ольги Кобилянської (2016 р.), нагороджений ювілейною медаллю 25 років Незалежності України (2016 р.).

Народився митець 9 травня 1942 року в Старій Жучці (тепер північна околиця Чернівців), відійшов у вічність 26 березня 2021 р. Мистецьку освіту здобув у Чернівецькому художньому-ремісничому училищі № 5 за спеціальністю «Альфрейник-живописець» (1957-1959 рр.).

Після служби в армії Орест Іванович продовжує навчання, одержує повну середню освіту і у 1967 році вступає до Московського вищого художньо-промислового училища (колишнє Строгановське) на відділення графіки.

По закінченню навчання художника, як одного із найкращих студентів направляють на роботу до міста Сочі. Але довго він там не затримався і повернувся на Буковину, де плідно працював на творчій ниві до кінця свого життя. Художня спадщина Ореста Криворучка багатогранна: твори станкової, прикладної, книжкової, малої друкованої, поштової графіки, акварельного, темперного, олійного живопису, художні фотографії тощо. Його роботи виконанні у різних стилях: реалістичному, сюрреалістичному, модерновому, в яких проявляється самобутній почерк митця.

"Чорнобривцi", картон, акрил 1995 рік

Часто у своїх роботах Орест Іванович звертався до народних традицій, звичаїв, використовував предмети побуту та речі домашнього вжитку культури свого краю. У цьому напрямі в 1995 році написав картину «Чорнобривці». Робота виконана акрилом на картоні технікою лесування.

Композиція натюрморту проста і лаконічна: в глечику стоїть розкішний букет чорнобривців, поряд зліва – буковинська писанка. Ваза – яскравий представник косовської кераміки, що увібрала в себе традиції гуцульського гончарного промислу. Особливо цікавим є рослинний орнамент, в якому присутні виразні динамічні елементи квітів, листочків, стебел; акцентуються пластичні, гнучкі лінії з домінування жовто-зелених відтінків на молочному тлі.

Драперією для натюрморту служить тканий килим буковинських Карпат. Художник детально змальовує тектонічну структуру стрічкового орнаменту. Кольорову концепцію такого виробу характеризує поліхромність, контрастні відношення, локальність та активний ритм кольорових плям. Орнаментику якого складає набір ромбоподібних мотивів.

Художник легкими і вільними мазками прописує пластику букета. Кожна квітка настільки природна і неповторна немов автор проник поглядом в її сутність. Пелюстки напоєні вологою, розкриваються, тягнуться до світла чашечки квітів. Квіти чорнобривців – це символи українського народу, що уособлюють дитинство, рідну матір і батька, рідну оселю. Тому у цьому натюрморті є доцільним змальовування саме цих рослин.

Усі предмети здаються покриті легким прозорим повітрям просторового середовища. Від цього букет знаходить нову трепетність, ледь відчутну рухливість. Рефлекси на вазі, писанці, квітах змушують відчути роль світла для виявлення звучності, інтенсивності окремих колірних плям.

Традиційний натюрморт написаний в реалістичній манері. Має декоративний і символічний аспект. Килим яскраво підкреслює буковинський стиль і тематику натюрморту. Не зважаючи на те, що фон яскравий, усі предмети національного колориту виділяються контрастно. Квіти проглядаються однією яскравою плямою оранжевих тонів.

Особливу увагу хочеться звернути на писанку. Її тло чорного кольору. Виконана в одному кольорі, але закапування оранжевим і червоним кольором надають їй певної містичності. Композиційна будова досить проста. Яйце поділене однією меридіаною на дві частини, в яких розміщений орнаментальний мотив – сигма. Це S-подібний знак є символом води, грому-блискавки. Він є охоронцем домашнього вогнища. Половину сигми можна розглянути як спіраль, що є схематичним зображенням еволюції Всесвіту, а також руху Сонця, знаком плодючості. Цей символ має гарні народні назви: кучері, півники, юрок, косиці.

Альона БЕЖЕНАР,

мистецтвознавиця,

методистка Буковинського центру культури і мистецтва