В українській традиційній культурі склалося так, що у найбільші свята присутні не тільки всі живі родичі, а і…душі предків. Вдумаймося: на Різдво ставиться на один столовий прибор більше і залишається по ложці їжі «душці», в хаті стоїть дідух, хлібне дерево предка.

На Великдень в багатьох регіонах накривають і освячують могили рідних (Прикарпаття, наприклад), а з великодньої служби предкові на кладовище несуть писанку – аби поділитися святом.

Далі йде Рахманський великдень – як вчить народна традиція, це Великдень предка (детальніше – у наших попередніх дослідженнях) [1].

На Трійцю в деяких регіонах не просто моляться за душі предків, а й клечають могили, а також вдома справляють поменну вечерю. Також знаковим ля пошанування предка є Дідова (Задушна) субота (перший тиждень листопада).

Якщо говорити про Буковину та Бессарабію, то Трійця і культ предка тут нероздільні. По-перше, саме в цей день відвідуються могили рідних померлих, і по-друге – дається іменна помана (тобто дар хлібом саме тій людині, яку би хотів обдарувати сам померлий). Так, жителька села Нагорян Дністровського району Ганна Гандзюк свого часу розповіла: «На Зилену неділю чос дуже мені сумно. Це уже двадцять три годи, як нема мого діда. Приходю до него на цвинтар з дочков, кладу колачі на вишитий рушник, стелю на могилу, на колачі кладу пряніки, канфети, і шос з літного – ци ягоди, ци черешні, трохи сидю коло цего всего, а потому йду роздавати колачі за поману. Даю лиш тим чулувікам поману, шо з їго року, а як нема, то молодшим. Роздам помани ти й іду додому,а на хрест чіплєю май (зілля. – Авт.), аби єму там маювалоси»…

Нещодавно у Сторожинецькому будинку національних культур відбувся ІІІ відкритий фестиваль народної творчості осіб з інвалідністю "Нам Україна вище за усе!" Участь у фестивалі взяли 17 виконавців у різних номінаціях. Почесна гостя Марина Сироїжко виконала гімн фестивалю.

До складу журі увійшли перший заступник Сторожинецького міського голови Ігор Беленчук, директор Сторожинецького будинку національних культур Тетяна Сандуляк та керівник народного аматорського театру Тетяна Кокошина.

Всі учасники отримали дипломи та грошові винагороди. Особливо відзначили Ельвіру Федорчук з піснею "Не продавайте батьківської хати" і тріо у складі Оксани Мелещук, Зінаїди Боштеги та Лілії Онуфрійчук з літературною композицією "Родила сина я не для війни". Саме вони представлятимуть Сторожинеччину на XIVобласному благодійному онлайн-фестивалі народної творчості людей з інвалідністю «На крилах надій».

Мета: сприяти редизайну системи оплати праці в закладах культури на місцевому рівні шляхом визначення актуальних проблем та можливостей впровадження системи стимулювання для працівників з урахуванням показників результативності, якості та ефективності їх роботи.

Завдання: визначити основні проблеми та «вузькі місця», які існують в умовах оплати праці працівників сфери культури;

визначити можливості щодо вдосконалення системи оплати праці та розробити відповідні практичні рекомендації;

провестиоцінкурівня таструктуриоплатипраці врізнихтипахзакладівкультури на місцевому рівні;

з’ясувати, які супутніпроблемив діяльностізакладівкультури єрезультатом проблем з оплатою праці.

Нам - 80

Аматорський театральних рух нашого краю має свою самобутню історію і бере свій початок з другої половини ХІХ століття. Перші аматорські драматичні гуртки у Чернівцях з’явилися під впливом виступів мандрівних німецьких, єврейських, румунських труп, Львівського українського театру товариства «Руська бесіда» при культурно-освітніх та музичних товариствах, які у той період були засновані представниками різних національностей міста.

Із становленням радянської влади на Буковині у 1940 році в Чернівцях були розпущені усі культурно-освітні товариства, народні читальні та їхні аматорські колективи. У той же час нова влада створила мережа клубних закладів, на базі яких й почали організовуватися гуртки художньої самодіяльності. У перші післявоєнні роки відбувається активізація аматорських драматичних гуртків при державних культурно-освітніх установах, профспілкових клубах та навчальних закладах, керівниками яких стали актори Чернівецького Українського муздрамтеатру імені Ольги Кобилянської серед них: М. Котляревський, І Дудич, А Боднарчук, В. Жихарський, В. Безпольотова, Ю. Козаковський, а також група акторів театру імені Шолом-Алейхема.