(гіпотеза)
Мабуть, важко знайти людину, яка не чула легенду про цвіт папороті. Проте біологія та здоровий глузд кажуть нам, що щитник чоловічий (папороть) – спороносна рослина, а отже – не цвіте в принципі.
Але звідкись же взявся наскрізний фольклорно-міфологічний сюжет… Одна з папоротеподібних рослин з родини вужачкові – гронянка півмісяцева – направду таки дуже подібна на паросток звичного нам папоротника. Більше того – вона вважається фітоіндикатором покладів ауруму, а іншими словами – росте там, де «відчуває» залягання дрібних піщинок золота. Тобто – про золото на місці, де виросла гронянка – це дуже схоже на правду, щоправда золото там не у вигляді злитків.
Її похідні спорові утворення дуже нагадують жовтий цвіт. Тож цілком гіпотетично, люди, які бачили в купальську пору «цвітіння» гронянки, сплутали її з папороттю.
Детальніше...У рамках проведення ХІ Всеукраїнського фольклорного фестивалю «Писанка» у Коломиї 21 квітня 2018 року було проведено Міжнародну наукову конференцію, присвячену 30-річчю заснування Музею писанкового розпису, у якій взяли участь майже пів сотні науковців, істориків, етнографів, мистецтвознавців, музейних працівників з усіх куточків України. За тематикою конференції видано збірник наукових статей, що цьогоріч вийшов друком у Львові. До збірника увійшли матеріали й буковинських дослідників: Георгія Кожолянка і Олександра Кожолянка («Традиція буковинського писанкарства»), Наталії Суруджій («Життєвий і творчий шлях Юрія Ференчука – автора зібрання взірців буковинських писанок»), Альони Беженар («Буковинські писанки: традиції, символіка, сучасність», «Роботи художників І. Балана, О. Криворучка, О. Гармидера, А. Житарюка як іконографічне джерело для вивчення буковинської писанки»), Віти Добровольської («Гурток писанкарства «Тригвер». Традиції буковинського писанкарства»), Світлани Красовської («Писанкова символіка як засіб пізнання світобачення українського народу») та Валентини Федоряк («Писанкарство як аспект вивчення і джерело збагачення словника буковинських говірок»).
Видовищний денсбатл, зйомка відео «ТікТок Хотин», драйвові танці: такого ще наше місто ще не бачило!
Центральна площа ввечері була переповнена і юними, і дорослими глядачами.
Круте танцювальне шоу показали, справді «качнули» колективи: «Adjanta» з Кам’янця-Подільського, «MoveOn» з Чернівців, і звісно «Крок вперед» з Хотина, енергійна керівниця якого Віра Тамазликар і стала ініціаторкою та ідейною натхненницею денсбатлу.
Створили усім чудовий настрій ведучий Ваня Величко з Чернівців (який ще й провів майстер клас для всіх охочих, під час якого зняли відео для ТікТоку), а також діджей Дмитро Тамазликар (djcrosfader).
А завершився вечір запальною дискотекою.
Детальніше...Традиційний XIV обласний благодійний фестиваль народної творчості людей з інвалідністю «На крилах надій» проводиться у дистанційному режимі.
Цьогоріч 25 учасників фестивалю презентують власний творчий світ у пісенному, музичному, театральному жанрах, літературній творчості та декоративно-прикладному мистецтві.
Відеоматеріали виступів ми публікуємо на сайті Центру, щоб усі охочі мали змогу їх переглянути, адже творчість цих людей направду унікальна.
Фестиваль народної творчості «На крилах надій» вже не перший рік поспіль розкриває неабияку силу духу людей з інвалідністю, їхній багатий внутрішній світ, надзвичайний творчий потенціал та працелюбство, адже як говорив відомий німецький композитор Людвіг ван Бетховен: «Для людини з талантом і любов’ю до праці не існує перешкод».
Детальніше...
Pro:читати. №12
Книга Степана Костишина "Мелодії старої фісгармонії" відводить у знаковий світ на межі століть, де мамин цвібак смакує особливо, а фісгармонія вміє говорити. Все, що би ви хотіли знати про ремесла, толоки, традиції затишку - все в цій книзі. Автор, оглянувшись на практично дев'ять десятків літ позаду, глибоко і розмірено думає.. Думає разом з читачем.
Детальніше...