У звязку з пандемією COVID-19 формат обласного огляду-конкурсу було змінено на дистанційний. Керівники аматорських театральних колективів організували зйомки конкурсних вистав та надіслали відео на пошту Буковинського центру культури і мистецтва.
У заключному турі обласного Конкурсу взяли участь 24 театральні колективи, серед яких народні аматорські, аматорські театри, театри малих форм, дитячі театральні колективи, студії.
Найбільш відповідальним завданням, яке поставили перед собою режисери – був пошук театральної форми, з допомогою якої вистави донесли б до глядача зміст художніх творів. Конкурс показав належний творчий рівень театральних колективів, вдумливий підхід до репертуару, фаховість багатьох керівників.Це відзначило журі огляду-конкурсі і визначило, відповідно, нагороди.
ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ!
Детальніше...Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що 2021 рік – зірковий для українського науково-культурного простору. Адже саме цього року ми святкуємо 150-літні ювілеї таких видатних постатей, як Леся Українка, Володимир Гнатюк, Лесь Мартович, Василь Стефаник. І сьогодні, 17 липня, виповнюється 150 років від дня народження українського композитора, музикознавця, етнографа, фундатора української музичної фольклористики, вченого з світовим іменем Філарета КОЛЕССИ.
Філарет Колесса народився у родині духовенства на Стрийщині, і два його брати зробили також вважливий вклад у розвиток української культури. Іван Колесса – відомий етнограф, Олександр Колесса – літературознавець. Батько братів Колессів доклав великих зусиль, щоби його сини отримали якісну освіту і відбулися як особистості. Мати ж виховала їх в найкращих традиціях української еліти.
Філарет був спраглий музики і фольклору приблизно відтоді, відколи визначився зі своїми пріоритетами. І великий вплив на нього мав дядько матері – Іван Лаврінський, український композитор-музикознавець, диригент. Фахівці-музикознавці вважають Івана Лаврінського співтворцем українського композиторського стилю. В роду по матері Філарета Колесси є ще одна відома постать – співак світової слави, тенор Модест Менцінський.
Детальніше...АНОНС
21 липня відбудеться традиційний науково-мистецький семінар "Вогонь Трипілля".
У програмі - обговорення у форматі круглого столу феномену Шипинецької культури та її впливу на сучасну етнокультуру буковинців та України загалом.
Очікується участь науковців, музеєзнавців, краєзнавців.
Друга частина дійства буде присвячена першому системному дослідникові Шипинецької культури - археологу світового імені, письменнику Олегу Ольжичу. Точніше - спеціально до ювілейного Дня незалежності пошепки при трипільському вогні читатимуться найзнаковіші його твори.
Детальніше...Pro:читати. №13
Пізнати антропологічний код української культури і цивілізації крізь історичну, культурологічну та ментальну призми - саме це пропонує двотомне наукове видання з однойменною назвою. Дослідники порушують ряд засадничих питань, головне з яких, як на наш погляд - хто такі українці і як ними стати?
Книгу "Антропологічний код української культури і цивілізації" підготував колектив авторитетних науковців під керівництвом О.О. Рафальського. Видання рекомендовано до друку вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. Її презентація відбулася нещодавно у Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського.
Детальніше...Те, що побут сільської людини в минулому столітті був нерозривно повʼязаний з розведенням худоби – триманням корів, коней, волів тощо – річ загальновідома. Але менше говориться про те, як власник тварини стежив за її здоровʼям і що робив у випадку хвороби.
Насправді домашній худобині присвячено чимало адресних обрядів (їй господар несе смачної потрави з різдвяного та великоднього столу, її обкурює та благословляє кілька разів на рік, а сам вихід тварин на пасовище – для родини окреме свято). Також уважний господар вів щоденник – своєрідно, але вів: стисло записував десь на видному місці дати запліднення худоби, коли насадили квочку чи гуску тощо. Ці записи могли робитися на зворотному боці дверцят шафи, на одвірках тощо (вочевидь, коли в школах папір і зошит були в дефіциті, школярі писали на табличках спеціальними рисаками, то сільськогосподарський щоденник для батьків цих дітей був ще більшою розкішшю.
Детальніше...