Днями на Верховинщині відбувся Всеукраїнський симпозіум-пленер з потрійної ювілейної нагоди – до 160-річчя Михайла Коцюбинського, 100-річчя Сергія Параджанова та 60-річчя фільму «Тіні забутих предків". Коло організаційне більше, аніж поважне: Департамент освіти і науки Львівської ОДА, Інститут Івана Франка НАН України, Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Івано-Франківської ОДА, Ніжинський державний університет, Національна бібліотека України, Верховинська РДА та Верховинська селищна рада.
Перший день наукової імпрези – це секційні засідання, він відбувся 6 вересня. А 7 вересня однією з центральних подій став круглий стіл «Тіні забутих предків» – віковічний пам’ятник Гуцульщині: час, творці й за лаштунки. Відбувався круглий стіл у книгарні-кав’ярні «Коцюбинський» (село Верхній Ясенів). Симпозіум «Щоб наблизити день радости і сонця» обʼєднав науковців з усієї України - Львова, Дрогобича, Івано-Франківська, Коломиї, Чернівців, Києва, Чернігова, Ніжина, Камʼянця-Подільського, Бердянська, Луганська.
Детальніше...2-ого вересня вдруге відбувався "День ментального здоров'я" зініційований та проведений за сприяння Чернівецької ОВА(ОДА) в рамках програми захисту "Ти як?"
Буковинський центр культури і мистецтва долучився до організації та провів два майстер класи - з виготовлення паперових фігурок у техніці орігамі та гри на бандурі.
Сьогодні локація наших майстерок знаходилась в парку ім. Тараса Шевченка. Все сприяло гарній роботі, тому охочих виявилось чимало.
Діти із задоволенням виготовляли літачки "F16", човники, журавлики, квіточки та жабки-стрибушки з паперу та розмальовували їх фломастерами. Ці нескладні фігурки вчила робити дітей старша викладачка Кіцманської художньої школи Іванна Чорнявська із дочкою - керівницею гуртків Вірою Чорнявською.
Колоритна фотозона із бессарабським килимом "у ружі" та декількох різних за системою бандур була у центрі уваги відвідувачів. Цю красу створили для всіх викладачки по класу бандури Чернівецької музичної школи №4 Анастасія Добров'як та Іванна Старик.
Детальніше...АНОНС
Дорослі ми чи діти – хочеться доброго чуда. І одним із таких «порталів» є наші казки. Тож на черговій етнографічній студії проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва ми з вами перемістимося крізь портал у світ буковинських казок. Дізнаємося, яка роль народної казки в житті Володимира Івасюка, Михайла Івасюка, Юрія Федьковича, а також дізнаємося етнографічні таємниці кропив’яних сорочок та дерев’яних черевичків.
Запрошуємо усіх! Для відвідання заходу прохання написати про це у коментарі в соцмережах чи у вайбер-повідомленні на номер 095 244 95 79. Якщо плануєте бути з дітьми – дайте, будь ласка, нам знати про це.
До зустрічі!
29 серпня в Україні відзначають День пам’яті захисників і захисниць України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Зі щитом йшли до бою, щитом постали супроти ворожої навали і на щиті повертаються їхні тіла до батьківського дому. Збереження і гідне вшанування пам’яті полеглих захисників України є обов’язком держави і суспільства.
День пам'яті започаткований 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.
Детальніше...Є у мові гуцулів таке об’ємне слово – світóшний. У перекладі на літературну мову – це святковий, урочистий. Означає щось винятково красиве і добірне, небуденне, непроминуще. У 2024 році у видавництві «Брустури» побачила світ книжка тележурналістки, моделі, збирачки і дослідниці гуцульського фольклору, лауреатки кількох літературно-мистецьких премій Уляни Маляр «Баба Федиха», і цю книжку авторка означила сама так: «Силянка казок від нас». Від кого – «нас»? Вочевидь, від самої оповідачки – Уляни, та її незримої уже (бо в засвітах) баби Федихи, котра насіяла онуці в душі добірних квіток і тому та онука відчуває красу і визбирує її, як пацьорки для делікатної силянки. То мабуть і справді книжка «Баба Федиха» - це силянка.
Детальніше...