-
Онлайн етнопроєкт «Буковинське Різдво»
Упродовж 92 днів підготовлено стільки ж оригінальних матеріалів для тематичної сторінки у Фейсбук. До проєкту долучилися сотні учасників, аудиторія зацікавлених склала майже 150 тисяч користувачів
-
Підведено підсумки масштабного проєкту–конкурсу екскурсійних маршрутів «Слідами «Букової землі»
Цикл перформативних вечорів за бестселером «Букова земля» талановитої землячки, лауреатки Шевченківської премії Марії Матіос на затишній території Центру
-
Від Різдва Христового до Йордану
Традиційне обласне фольклорно-етнографічне свято щороку збирає численних поціновувачів народних традицій. Неповторна та яскрава феєрія буковинських обрядодійств не залишає байдужим нікого
-
Творчий світ дитинства
По-домашньому теплим та чуттєвим було свято, яке підготували методисти Центру до Міжнародного дня захисту дітей. Аби кожна дитина не втратила світлого бажання творити
-
ХХХІІ Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі»
Танці, пісні, розмаїття костюмів і народних традицій, глибокі історії та щира радість від спілкування із земляками-буковинцями
-
«Портрет українця»
Збірка культурологічних нарисів письменниці, науковиці, кураторки дослідницького проєкту «Спадщина» Іванни Стеф’юк презентована у Міжнародний день дарування книг
-
Майстер-класи розпису писанок
Для всіх охочих багато таких майстер-класів щороку проводять талановиті методисти Центру - майстри народного мистецтва Василь та Альона Беженарі
-
Мотиви буковинського краю
Обласна виставка творчих робіт викладачів мистецьких шкіл – традиційна і репрезентує доробок педагогів-художників краю
-
На різдвяні свята янгол прилетів
На території Центру відкрито садово-паркову скульптуру «Оберіг рідної культури». Урочистості відбулися у дні святкування 80-ти річчя нашої установи
-
«Буковинський розмай» - ювілейна сорокова виставка
Один з наймасштабніших в Україні проєктів. Щороку юні художники мистецьких шкіл краю презентують понад 1000 творів живопису, скульптури, графіки тощо
-
Унікальний видавничий проєкт «Смаки Буковини»
129 буковинських страв описано у гастрономічному путівнику традиційної кухні, де окрім рецептів, вміщено етнологічні нариси про 71 учасника проєкту та яскраві світлини куточків Буковини
-
Театр із присмаком кави
За підтримки нашого Центру відбулася яскрава театральна імпреза. Дві вистави провідних народних театрів та майстер-класи відомих українських і зарубіжних митців
-
Моя земля – це сила моя
Прем’єра першої творчої роботи з циклу фільмів, які розповідають про непрості долі репресованих жінок Буковини
(Роздуми до етнопроєкту "Буковинське Різдво")
Одинадцятий запис
Мабуть, усі знають значення паремії "про людське око" - мається на увазі щось недбале, зроблене формально. Підтекст фрази "аби людям виглядало, що все так, як прийнято". Проте є й інша паремія, рівно протилежна за значенням, яка відображає народну психологію - "про людський зір". Кажуть таку фразу у випадках, коли виставляють напоказ щось найкраще. До прикладу, "пролюдна" сорочка значно щедріше вишита, ніж буденка, "пролюдна" хата (світлиця) ошатніше прибрана, ніж буденна сижева хата.
Є у традиційному гардеробі буковинця кінця ХІХ- початку ХХ століття атрибути, які інакше, як "пролюдними" назвати складно - адже використовуються вони саме для того, щоби засвідчити статус чи індивідуальний стиль.
Перший із них - парасоля. Як ви здогадалися, не тільки в дощову погоду парасоля тривалий час була доповненням традиційного строю і використовувалася як підпора замість палиці-келефа. Особливо часто на світлини з цим аксесуаром натрапляємо у архівах із села Селятин Путильського району, котре вважається найбільш "грозовим" в Україні.
Детальніше...
Різдвяні історії до етнопроєкту «Буковинське Різдво»
Розповідь шоста
У кожного свої роздуми, коли тривають Різдвяні свята. Добре, коли ми згадуємо родинну спільну вечерю з традиціями Святвечора, величну Службу Божу в церкві на Різдво Христове, яка закінчується колядою - також спільною. коли впродовж усіх цих свят ходять коляда, вертеп, іроди (як де заведено за народним звичаєм).
Але у багатьох українських сім'ях у такі святошні дні виринають з пам'яті й інші спогади. Вони хоч болять, ятрять душу, але просяться в одежу слова. Бо живі в пам'яті, як живі серед нас в ці дні й рідні та близькі люди - учасники тих подій.
Детальніше...
Різдвяні історії до етнопроєкту «Буковинське Різдво»
Розповідь п’ята
Чернівчанка Орися Запаранюк згадує Різдво в її житті початку 50-х...
Ще в студентські часи радянська влада визначила трагічну долю жінки. Провокації, зради, знущання, приниження, непосильна праця. Таке пережили тоді тисячі українців. Слухаєш розповідь цієї мудрої і світлої жінки - серце леденіє.
Але в її словах про тяжкі пережиті молоді роки водночас стільки добрих почуттів любові до порядних людей, рідної мови, традицій і культури. До всього, що було і буде для пані Орисі невіддільним від найдорожчого - України.
Детальніше...
(майстер-клас онлайн етнопроєкту "Буковинське Різдво"
Святкова кухня (відео десяте)
Після Різдва Христового до Хрещенського святвечора тривають святки. Коли і посту не дотримуються, і коляда ще котиться від хати до хати, і дівчата старостів виглядають, може у найближчі м'ясниці заміж вийдуть. Тож і столи в українських родинах у ці дні гостинні та багаті. Господині завжди намагаються приготувати щось смачненьке, але цінується, коли страва не така, як завжди, хоч чимось оригінальна.
І якщо на Різдво ми чогось не встигли, тепер саме та пора, аби надолужити, здивувати ще раз гостей та рідних.
Детальніше...«Колис на Різдво порєдний ґазда би не пив…»
- Категорія: Онлайн-етнопроєкт "Буковинське Різдво"
(Роздуми до етнопроєкту "Буковинське Різдво")
Десятий запис
Є одна фраза, яку чуємо в експедиціях від старожилів найчастіше: «Колис так не було, таїк тепер». Десь мається на увазі, що тепер жити легше і краще (заможніші люди стали, легше їм у побуті), десь ота фраза і повчання передбачає (що раніше люди моральніші були). А іноді вона в прямому сенсі означає: часи змінюються до невпізнаваності із традиціями разом, а тому своє дуже важливо знати.
Ось, до прикладу, Різдво – зараз воно асоціюється з гостинами у родичів та сусідів, щедро накритими столами, дзвінкою колядою і привітаннями найдорожчим. Саме сьогодні після різдвяної служби починає ходити ґаздівська коляда. Таких колядників господар має за честь запросити за столи, але колядники не поспішають погоджуватися – вони питаються у свого керівника (берези) чи можна їм, і якщо він дає дозвіл – приступають до трапези. Але дуже штивно та неквапом частуються і не впиваються – як котрийсь із колядників перебере міру і береза йому зробить зауваження за столом – навряд чи такого чоловіка візьмуть з собою до колядницького гурту ще раз.
«Не губи лице ти й капелюх», - могли жартома сказати на розвʼязну хмільну поведінку у Різдво.
Детальніше...Шановні друзі
Контакти
