Мабуть, багато хто чув містечковий фольклор, присвячений Францу Йосифу. Це і легенди про походження цісарських доріг, і бувальщини часів відвідання цісарем цих країв (1855, 1880), і навіть.. анекдоти про цісаря. Франц Йосиф – очільник Австрійської імперії і король Богемії, король Галичини та Володимирії, глава Австро-Угорської монархії.
У віці 18 років (з 2 грудня 1848 року) він стає імператором, і ця дата на загальнодержавному рівні (поруч із іменинами та днем народженням цісаря) урочисто святкувалася упродовж усього життя монарха.
Особливою помпезністю відзначалися ювілейні заходи 1908 року, які відбувалися у Відні, Львові [1]. Як читаємо у книзі «Ратуша – окраса Снятина» авторства Руслани Кірєєвої та Володимира Карого, за первісним задумом зодчих цей культовий символ цивільної влади споруджували саме до ювілею правління цісаря, проте завершилося 48-річне будівництво снятинської ратуші на рік пізніше – 1909 року. Але з іншого боку – це за рік до його 80-річного ювілею. На момент завершення будівництва зодчі заклали під флюгером бронзову кулю, а в ній - коротку історію спорудження ратуші, де є доволі прозорий натяк, в честь кого споруджена ратуша: «Діялось це в шістдесят першому році панування і сімдесят дев’ятій річниці уродин наймилостивішого нам пануючого Цісаря і Короля Франца Йосифа…» [2].
Збереглася також світлина 1908 року з Відня, на якій – урочиста процесія на честь цісаря, присутні там і делегати з Буковини. «Етнографічним паспортом» дівчат є знамениті вінки з ковилою, котрі вирізняють їх з-поміж інших.
У фольклорі образ цісаря найповніше, мабуть, представлений у жовнірських піснях – доволі контрастно: від образу «тата» і до винуватця людських смертей.
Детальніше...Сьогодні, у день собору архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних, українці відзначають також ще одна важливе свято - День Гідності та Свободи. І це символічно, адже саме архангел Михаїл, згідно з біблійним вченням, очолив святе ангельське воїнство, вірне Богові і стоїть на сторожі закону Божого. Він же є патроном, покровителем воїнів та лицарів.
Ми щиро вітаємо всіх, хто відчуває себе українцем і для кого патріотизм - це передусім про гідність, свободу та любов до своєї країни.
Щиро вітаємо також всіх, хто носить шляхетне ім`я Михайла та Михайлини.
Хай Господь Бог і Ваш янгол-покровитель бережуть і дають наснагу і небесну опіку.
«Героям-патріотам славу складаємо! Революцію Гідності пам’ятаємо!» - під такою назвою у Хотині відбувся пам’ятний захід, приурочений дню Гідності і Свободи, який в Україні щороку відзначають 21 листопада, саме у річницю початку двох революцій: Помаранчевої та Революції Гідності.
Біля пам’ятного хреста Героям Хотинщини, які загинули за Незалежність України, зібралися жителі Хотинської громади, працівники міської ради, юні джури Хотинської ЗОШ №5 та усі небайдужі. Хлопці – майбутні захисники тримали синьо-жовті прапори, які розвівав рвучкий вітер, як тоді, на Майдані...
У центрі – фотографії полеглих бійців-земляків, а також банер зі світлинами загиблих майданівців, яких згодом назвали Небесною Сотнею. Вони залишилися у наших спогадах вічно молодими.
Детальніше...11 листопада у Буковинському центрі культури і мистецтва в режимі онлайн відбулася чергова рада директорів художніх шкіл та художніх відділень Чернівецької області. Під час роботи засідання учасники обговорили низку важливих питань:
- організація і проведення сорокової ювілейної обласної виставки робіт учнів художніх шкіл та художніх відділів шкіл мистецтв «Буковинський розмай»;
- проведення позачергової обласної виставки, присвяченої 70-ти річчю від дня народження знаної художниці Тамари Володимирівни Покотило;
- організація і проведення серії вебінарів для підвищення рівня викладання навчальних предметів у художніх школах та художніх відділеннях шкіл мистецтв.
Детальніше...17 листопада Національний музей літератури організував гранично важливий та актуальний захід – зустріч із письменниками, чиї твори увійшли до першої в Україні антології майданівської лірики «Материнська молитва. Українки - героям Майдану», котра побачила світ у видавництві «Наш формат» у лютому 2014 року. Її упорядниця – знана письменниця та громадсько-культурна діячка Тетяна Череп-Пероганич. У книзі опубліковані поезії Оксани Радушинської, Тетяни Череп-Пероганич, Іванни Стеф’юк, Галини Фесюк та багатьох інших письменниць.
«Знаєте, збір матеріалів як такий – не оголошувався, - розповідає Тетяна Череп-Пероганич. – Восени 2013 року ми створили портал «Жінка-українка», яким я керую. І вірші, що надходили на нашу пошту – в часи Майдану вони буквально посипалися. Я не пригадаю, аби ми відхилили котрийсь текст. Дуже хотілося зберегти оті поетичні сокровення новітньої історії України».
Детальніше...