Чи доцільно збивати воду в ступі? Так, якщо ви займаєтеся виготовленням сукна. Бо і справді ця непроста тканина має пройти добову витримку водою, і місце «купання» сукна називається «ступа» (інші назви – фолюш, фолюша, валило). Літературною ж – повстярня.
«Сукна – типологічна група тканин одягового призначення. Матеріал: волокна овечої вовни. […] Сукно найвищого ґатунку, тонке, однотонне, використовувалося на пошиття святкового одягу» [1, с.32].
Особливе ж – червоне сукно – уже яке століття є етнографічним маркером саме Гуцульщини (Буковинської, Прикарпатської і Закарпатської). Як ми вже говорили, червоний колір, окрім естетичної складової, містить ще і символічно-оберегову, тож така одежа призначена оберігати власника.
Детальніше...Незважаючи на велику завантаженість у зв’язку черговою атестацією педагогічних працівників музичних шкіл та шкіл мистецтв, методисти БЦКМ продовжують організовувати та проводити заходи з підвищення кваліфікації викладачів цих навчальних закладів.
23 листопада відбувся обласний вебінар Ольги Гук, бандуристки, керівника капели бандуристів, викладачки вищої категорії відділу народних інструментів Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича.
Під час вебінару Ольга Іванівна акцентувала увагу на постановці рук виконавців, а також на новітніх прийомах гри на бандурі. Викладачі отримали чимало професійних порад щодо роботи з учнями на усіх етапах навчання у мистецькій школі.
Детальніше...Колектив Центру вітає провідну методистку будинку культури смт Путила Оксану Федорівну Шинкарюк з молодим ювілеєм!
Щиро бажаємо Оксані Федорівні міцного здоров’я, благополуччя, успішної реалізації творчих ініціатив і культурних проєктів!
З роси і води Вам!
Художня культура Бессарабії чи не найкраще проявила себе у декоративно-ужитковому мистецтві, зокрема народному гончарстві, що має давню традицію й цікаві прояви колективної та індивідуальної творчості. Кожен майстер, розвиваючись у загальному руслі, формував спільну традицію, створюючи авторські глиняні вироби. Одним з найбільших осередків наприкінці ХІХ століття стало село Коболчин Сокирянського (нині Дністровського) району. Вироби цих народних майстрів вирізняються оригінальною художньою мовою, пластикою форм та орнаментальним декором. Історично усталений асортимент гончарних виробів відповідав практичним потребам, особливостям побуту та функціональним призначенням. Вони виконували ужиткову, естетичну та обрядову функції.
19 листопада у Львові відбулася ІХ Міжнародна наукова конференція «Мистецька культура: історія, теорія, методологія», організатором якої виступила Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника за сприяння Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. У роботі конференції взяли участь методисти Буковинського центру культури і мистецтва Василь та Альона Беженарі.
Онлайн-конференція відбувалася на різних платформах та за різними секціями: «Архітектура й образотворче мистецтво», «Декоративно-ужиткове мистецтво», «Культурологія», «Мистецька освіта», «Музикознавство», «Театр, кіно, фотографія», «Джерелознавство та бібліографія».
Детальніше...