18 травня у Буковинському центрі культури і мистецтва відбулася барвиста зустріч з українською традицією. Гості-переселенці, за співорганізації ресурсного центру Кольпінга відвідали етнографічну студію, присвячену історії буковинської традиційної вишивки та автентичної хустки.
Що таке цирка, гадючий бісер, яку символіку закладають вишивальниці у бісер і як читати орнамент – про все це йшлося у науково-популярній лекції від завідувачки науково-методичного кабінету дослідження та популяризації традиційної культури, кандидатки філологічних наук, письменниці Іванни Стеф’юк.
Практична ж частина знайомства з барвами української традиції – це майстер-клас із хусткування, причому учасники спробували як традиційні, так сучасні варіанти. А ще дізналися, як виглядають вишиті міртукові хустки, виразні хустки-баранівки, для кого в першу чергу призначена хустка-метрівка, і в чому «хитрість» штирівки.
Детальніше...Із Всесвітнім днем вишиванки вас вітають працівники відділу культури Новодністровської міської ради.
Щорічно, у третій четвер травня відзначають Всесвітній день вишиванки - свято традиційного українського одягу. Вишиванка - це предмет гордості українців. Це традиція, яка передавалася з покоління в покоління, попри численні утиски української культури. Це символ віри, надії, любові. Символ сміливості, боротьби та перемог. Вишиванка єднає українців та друзів України по всьому світу. Вишиванка – духовна броня українців. Україна – броня світу. Разом до Перемоги!
Відколи Україна відстоює своє право на існування як держава, відстоює своє право на мову і віру, відколи "сусід" всіма своїми нелюдськими силами, страшними політичними репресіями знищує все українське. Слоган "искуство вне политики" придуманий радянськими ідеологами, щоб знецінити будь-який прояв національної ідентичності, виховати безлику радянську людину та виправдати страшний час Великого червоного терору. Мистецтво поза політикою? Справді? То чому був Сандармох? Чому "Розстріляне відродження"? Як загинув Дмитро Леонтович, Лесь Курбас, Василь Симоненко, Володимир Івасюк, Ігор Білозір та багато-багато інших відомих і невідомих українців.
Щороку, у третю неділю травня, в Україні вшановують пам'ять усіх жертв політичних репресій. Кожної буковинської родини торкнулася сталінська репресивна машина. Про своє пережите з гірким болем ділиться при кожній зустрічі з молоддю Ольга Анич, очільниця Вижницького Товариства політв'язнів та репресованих.
Детальніше...Починаючи з другої половини ХІХ століття, вишита сорочка стає чимраз поширенішою у середовищі української інтелігенції. Дослідниця української міської одягової культури Марина Олійник про це каже так: «Це явище слід розглядати в контексті європейської хвилі захоплення елітою культурою власного народу, яке виникло на ґрунті революцій 1848-1849 рр., що увійшли в історію під назвою «Весна народів».
Також дослідниця наголошує, що в українській культурі саме Тарас Шевченко утвердив значення та вагомість народного одягу як одного з символів української самосвідомості.
Які ж письменники полюбляли одягати елементи традиційного народного одягу і в яких ситуаціях? Як правило, вишита сорочка чи інші елементи народного одягу «ставала в нагоді» в особливо урочистих ситуаціях (публічні збори, віча, виступи тощо) – там, де вишита сорочка буде не просто виразником іміджу, а переконливо засвідчить національні переконання свого власника.
Детальніше...