Колектив Буковинського центру культури і мистецтва щиро вітає з поважним ювілеєм керівника народного аматорського оркестру народних інструментів "Гроно калинове" Сторожинецького комунального закладу "Центр національних культур" Володимира Петровича Верстюка! 

За понад п’ять десятиліть творчої діяльності колектив під умілим керівництвом Володимира Петровича став одним з найкращих на теренах нашого краю. Бажаємо Вам, шановний ювіляре, міцного козацького здоров’я, мирного неба, довгих років життя. Відданої любові глядача, друзів, побратимів та однодумців.

Поминальна обрядовість - тема, яка одна з найбільш закритих, чутливих і делікатних. Позначена семантикою болю втрати і світлом задушної молитви. Буковина має особливий вид помани, обрядової офіри - поминальне деревце з дарами (пом, парастас, садочок, коливце, прутчик). Він внесений до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, і ми намагаємося якнайповніше дослідити цю шляхетну та сумну традицію. 1 лютого у нашій світлиці відбулася етнографічна студія, присвячена буковинським поминальним деревцям з дарами. Лекторка Іванна Стеф'юк розповіла про структурно-семантичні види поминального деревця на теренах нашої області, охопивши дані від 1889 року і до сьогодення.

Тайстра – традиційна ткана торбина, яку носять через плече, для її виготовлення застосовують одні з найдавніших видів ткацтва. Історично вона була поширена по усій Чернівецькій області, побутувала в сусідніх – Івано-Франківській та Закарпатській областях, ареал же сучасного побутування звузився. Проте як сто років тому, так і сьогодні тайстра відіграє утилітарну роль (слугує сумкою для закупів), обрядову роль (як одяговий аксесуар бере участь у весільному, поминальному обрядах), вона є виразним акцентом сучасного етнообразу і темою для натхнення художників та письменників. Днями елемент під узагальненою назвою «Буковинська та бессарабська тайстра – традиції виготовлення та побутування» та охоронним номером «059.нкс» внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Номінаційне досьє на елемент готувала Громадська організація «Вишиваний дивотвір» (очільниця – Одарка Кучерява) у тісній співпраці з Буковинським центром культури і мистецтва.

Найкращі творчі здобутки у галузі художнього різьблення по дереву заслуженого майстра народної творчості України, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, педагога Дмитра Курика зібрано в окремому виданні, яке побачило світ наприкінці 2022 року та налічує 58 художніх робіт буковинського митця. З мистецького погляду у передмові до альбому заслужений працівник культури України Валерій Жаворонков виокремлює постать Дмитра Курика у розвиткові художньої різьби по дереву та вплив його творчості на формування Вижницької школи різьблення, зазначивши, що «глибоке осмислення традицій буковинських майстрів різьби по дереву та проекція їх на тло сьогодення в поєднанні зі вдалими новаторськими рішеннями стилю, технік, що стирають усталені правила і стереотипи, надають творам майстра нового потужного і модерного звучання». Працюючи в стилі традиційного гуцульського різьблення, за характером оформлення творчим роботам Дмитра Курика притаманний все ж буковинський колорит.

За словами автора передмови, найбільше Дмитро Курик у своїй творчості тяжіє до сакральної тематики, яка є наскрізною у багатьох декоративних виробах, виконаних у техніці «сухої різьби». Ба більше, Валерій Жаворонков підкреслив, що майстер «розвинув і зберіг свою власну точку творчої індивідуальності – „куриківськуˮ», оскільки має «витончене художнє відчуття орнаментальних композицій, уміння з найтоншим смаком вибрати відповідну тональну гармонію матеріалів та поєднати з високою технічною майстерністю. Для його робіт характерні відчуття матеріалу, майстерність виконання, вміння побудувати композиції орнаменту і поєднати виразний декор з чіткими вишуканими формами предметів». До числа представлених в альбомі різьблених творів майстра належать: