Буковинський урочистий вінок з ковилою внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. З цієї нагоди у прямому ефірі «Суспільне. Спротив» завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк стисло розповіла про види цього самобутнього вінка, його семантику та про цікаві міжкультурні паралелі навколо нього.
Колектив Буковинського центру культури і мистецтва вітає свою дорогу колегу Світлану Василівну Гриндей, завідувачку клубу с. Остра – філії Центру культури, дозвілля та спорту Брусницької сільської ради з ювілеєм!
Все своє творче життя Світлана Василівна присвятила благородній справі – плеканню та розвитку культури рідного краю. Щиро бажаємо миру, міцного здоров'я, добра, благополуччя, натхнення та людської вдячності за нелегку, але таку потрібну працю.
Команда Буковинського центру культури і мистецтва крок за кроком у експедиціях та архівній роботі пізнає традиційну культуру національних спільнот краю. Саме цій темі присвячений проєкт, який реалізовує команда Центру на запрошення Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського Національної академії наук України «Етнографічний образ сучасної України. Корпус фольклорно-етнографічних матеріалів нацменшин». Наступним кроком став цикл авторських вечірніх лекцій «Екзотичне гроно». Автори ідеї – почесний консул Республіки Австрія у місті Чернівці Людмила Осачук та кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк. Місце проведення лекцій – медіацентр «BelleVue».
Чи сідали ви колись за земляні столи, оточені з усіх боків маминими рушниками? Якщо ні, то певно ви не петрикували на Покутті. Красива традиція, значення якої може бути загадкою для її виконавців. «Петрати», «петрикувати», «сідати до петрика», «копáти Петра» - кожна з цих місцевих назв зображає підліткову пастушу традицію викопувати круглі або квадратні столи в землі, а відтак частуватися всередині цієї ритуальної конструкції. Тобто по суті хлопці підліткового віку спочатку обкопують рівчаками земляний клин, який слугуватиме столом, відтак виготовляють з гілок хрест і вкопують посередині стола, а відтак цей хрест прикрашають вінками. Сама трапеза є символічною і відтворює значення жертовної трапези, трапези-подяки за добрий пастуший рік.
Яскравою подією в творчому житті Чернівців став 34 Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі». Головна мета фестивалю – збереження і популяризація багатства народної культури буковинців. Щоразу у фестивалі беруть участь все нові й нові покоління буковинців, які впродовж десятиліть презентують найкраще, що успадкували від своїх дідів-прадідів: тужливу мелодію, щемливу пісню, запальний танець, розмаїття народних строїв…
Усі надбання, що символізують творчість усіх поколінь – це і є наша неповторна Буковина. Під час фестивалю столиця краю розквітає новими барвами, але цьогоріч у нього яскраве забарвлення двох кольорів – блакитного і жовтого, вільної і незламної України.
Організатори цьогорічної української частини фестивалю – управління культури Чернівецької міської ради, управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації за підтримки Регіонального центру культури у м. Піла «Фабрика емоцій» та Буковинського центру культури і мистецтва.
Детальніше...