Уже хороша традиція в етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва – співпраця з «Гончаренко-Центр. Чернівці». І перше заняття в цьому році – «Калейдоскоп зимових свят». Йшлося про Маланку в умовах війни (Першої та Другої світових і нинішньої), про досвід Буковини у збереженні традицій в радянські часи, йшлося про символіку води на Йордана, семантику дідуха у сільській та ялинки в міській культурах буковинців, а також про маланкарську купанку, хліб «Василь», йорданські купання у записах Павла Чубинського, традицію звіздарства тощо.

Колектив Буковинського центру культури і мистецтва щиро вітає керівника народного аматорського хорового колективу Центру мистецтва, культури та дозвілля Кіцманської міської ради, заслуженого працівника культури України Дениса Миколайовича Рудяка із 75-ти річчям! Невтомний, працьовитий, закоханий у пісню Денис Рудяк понад 30 років згуртовує навколо себе шанувальників хорової пісні, продовжуючи розвивати хорові традиції Буковини. Своєю наполегливою працею Денис Миколайович, як керівник хору, спільно з аматорами досяг чимало творчих успіхів. Колектив - неодноразовий переможець обласного конкурсу аматорських хорових колективів ім. Сидора Воробкевича, активний учасник культурно-мистецьких заходів на теренах нашого краю.

Від щирого серця зичимо шановному ювіляру міцного козацького здоров’я, миру, довгих літ творчої наснаги і невичерпного натхнення. Нехай летить Ваша пісня солов’їна до людських сердець, а мелодійні та улюблені слухачами твори у виконанні Вашого колективу звучать десятиліттями!

Юрій Федькович – син гуцульського краю, глибоко народний митець, письменник-патріот, який порушував у своїх творах важливі громадські проблеми та намагався робити на Буковині те, що зробив Шевченко на Наддніпрянщині. Саме за це Іван Франко називав Федьковича «Буковинським Кобзарем». 11 січня, в день пам’яті Буковинського Кобзаря, відбувся Х обласний конкурс читців творів Юрія Федьковича, який зібрав учасників різного віку з громад області та міста Чернівці. Ювілейний конкурс відбувся на сцені-майстерні Чернівецького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської.

«На білу, спеціально підготовану основу, наносимо чорне письмо розігрітими писаками», - так можна почати розмову про техніку писанкарства. А ще – про писане боднарство (бондарство), мистецтво виготовлення дерев’яного посуду, декорованого випаленими візерунками. Річ у тім, що більше знаним є слово писак (писачок) у значенні інструменту для нанесення орнаменту на писанку. Проте формáк (штампик) для нанесення орнаменту на боднарний виріб також називають писаком (писачком). І писанка, і гуцульська боднарка є нематеріальною культурною спадщиною України. А ще спільним у них є глибокий символізм і орнаментальна мова. І те, що їх не просто декорують чи розмальовують, а саме розписують. Тобто кодують письмом. Закладають певну інформацію.