Хрещені батьки – духовні родичі (батьки) дитини, котрі відповідають за її прилучення до церкви і які повинні частково брати участь у вихованні свого похресника. Відомий такий тип родичання ще з дохристиянських часів, щоправда називалися обрядові ролі тоді дещо по-іншому, та і прилучалася тоді дитина не до церкви, а до духовної общини.

«У дохристиянській Україні хрещені батьки звалися божат і божата, батькам вони були кумами, а діти відносно божатів називалися божен і божена. Божат – той, що побожився нести відповідальність за долю дитини», - зазначає Г.Кожолянко.

Серед назв на позначення хрещених батьків, які збереглися до сьогодні на Буковині, назвемо такі основні – батько, матка, нанашко, нанашка. Похресників ж називають хрещеник, фін, фіїн, похресниць – фіна, фіїнка, філинка.

У книзі йдеться про особливості розвитку народної традиційної культури Північної та Південної Буковини, її творців, культурні центри, народні колективи, духовні святині та історичні місця, життя національних громад, календарно-обрядові святкування, традиційні ремесла і промисли тощо. Інформаційно-довідкове видання побачило світ 2009 року в межах проєкту TACIS «Спільна культурна спадщина» за фінансової підтримки Європейського Союзу. У створенні книгиукраїнською та англійською мовами взяли участь діячі культури і мистецтв – Жан Стельмащук, Микола Кушнір, Микола Шкрібляк, Наталія Філатова, матеріали яких погруповано за сімома основними розділами: «Легенди землі Буковинської», «Край багатьох націй», «Рукотворна традиція – вічна, як саме життя», «Свята на Буковині», «Таланти Буковини», «Духовний спадок поколінь», «Буковина – рай для туристів», у яких розкривається багатство та винятковість культурного спадку Буковини у різних його аспектах.

У розділі «Рукотворна традиція – вічна, як саме життя» авторства етнографа, директора Буковинського центру культури і мистецтва Миколи Шкрібляка охоплено майже всі традиційні види декоративного й ужиткового мистецтва та подано особливості розвитку вишивки, художньої обробки дерева, лозоплетіння, народного буковинського ткацтва, гончарного ремесла, писанкарства, народного малярства, виготовлення виробів зі шкіри, теракотових скульптурних мініатюр, жіночих прикрас з бісеру тощо. Детально репрезентовано творчість окремих майстрів, які розвивають, закладені предками кращі традиції того чи того ремесла на території Північної та Південної Буковини, й нині продовжують мережати духовну ниточку прадавньої народної творчості. Це розповіді про мистецькі здобутки композитора і гончара Івана Гончара, майстра кераміка Іллі Васеловича; майстрів вишивки Михайла Покиданця, Настасії Жмендак (США), Любові Васкул, Дарії Стасюк та Діани Новак; майстрів різьблення Володимира Ворончака, Василя Явдошняка, Івана Терена;майстрині лозоплетіння Раїси Бродовінської; а також румунських майстрів народного іконописання Філони Лукеу (Кимпулунг Молдовенеск) й іконопису на склі Родіки Бушку; чорної кераміки Георге Магопата (село Марджіня Сучавського повіту); писанкового розпису Доріни Істрате (Кимпулунг Молдовенеск), Єлізабет Лукутар (село Пожорита Сучавського повіту), Челіки-Юліани Ністор (Сучава); художньої обробки дерева Себастіана Русана (Кимпулунг Молдовенеск) та ін.

АНОНС

1 червня о 17.00 на сцені Чернівецького музею просто неба відбудеться мистецьке свято, приурочене Дню захисту дітей «Творчий світ дитинства».

Організатори заходу - Буковинський центр культури і мистецтва, Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту, ГО«Great stage». Основна ідея заходу - підтримка та розвиток дитячих талантів, адже кожна дитина є творцем, і творчість її велична.

На святі відбудеться режисерський дебют вихованців школи сценічного мистецтва «Great stage» Серафима та Дениса Пукличів - прем’єра вистави «У куми Брехні» за п’єсою Оксани Демиденко.

Під час концертної програми своїми виступами присутніх потішать вихованці зразкового аматорського ансамблю танцю «Весна» Центрального палацу культури м. Чернівців (керівник Альона - Гордей), зразкової аматорської вокальної студії «Шарм» Центрального палацу культури м. Чернівців (керівник - Людмила Кірнадз), школи сценічного мистецтва «Great stage», студії сучасного танцю «ДеЛюкс» будинку культури мікрорайону «Роша» м. Чернівців (керівник - Лілія Долга), зразкової аматорської циркової студії «Капітошка» Центрального палацу культури м. Чернівців (керівник - Наталія Побіжан).

13-14 травня 207 юних бандуристів з різних куточків України, від Києва до Херсона, від Львова до Харкова взяли участь у Відкритому дистанційному фестивалі-конкурсі «Хотинський кобзарик».

Вже втретє на Хотинщині відбулося свято бандурного мистецтва на базі Хотинської музичної школи, за підтримки Хотинської міської ради, відділу освіти, культури, молоді та спорту, будинку дітей та учнівської молоді. Кажуть: «Якщо ти хочеш зрозуміти, як живе народ, послухай його музику». Бандурне мистецтво є важливою та унікальною складовою української музичної культури. Воно перебуває у постійному розвитку та оновленні, тому не втрачає привабливості для юного покоління. Є важливим фактором виховання у молоді поваги та любові до свого історичного минулого, до мистецтва і культури.