За день до смерті красива і світла донька Харківщини написала до земляків: «Дарую Вам усім ППП – постійні позитивні подумки! Ой як помагає жити! Розсівайте їх навкруг Вас!»
Вона так і жила – писанкарка, україністка, наймолодша донька Гната Хоткевича, Галина Хоткевич. Про це пише у спогадовій статті Павло Клененко.
Доля закинула Галину Хоткевич у французький Гренобль, проте вона наголошувала, що не відчуває себе частиною діаспори, швидше «тимчасовою переселенкою», оскільки її дім – в Україні. Популяризація імені батька – це стало справою життя Галини Хоткевич: вона відновила репресовану пам’ять про харківську кобзарську школу, творчу спадщину Гната Хоткевича, переможно боролася за відкриття садиби Гната Хоткевича на Харківщині. І казала: тато з засвітів їй допомагає, тому вона впевнена у перемозі: « "Наші мертві керують нами, живими! І все це в безконечності, навіть наука шукає якогось кінця і не знаходить. Уявити отаке не можливо, та й навіщо? Все це передбачене у вічності і хоч круть-верть – не позбавишся!... Татко мій мною керує! Як це радісно! Все додому мене веде, а часу не існує!..."
Детальніше...Ворогу не зламати наш дух. Наша армія – найкрутіша, а люди – найкращі! Ми єдина і нескорена нація, яка з гордістю на увесь світ кажемо: «Ми з України!» Саме під такою назвою патріотичний концерт з нагоди Великодня підготували митці Хотинщини.
На центральній площі у Хотині зібралися юні та дорослі жителі громади і вимушені переселенці. Програма розпочалася молитвою за мир у виконанні ведучої Світлани Шалаєвої, пісні «Молюсь до Бога» (зразкова аматорська вокальна студія «Муза») та Державного Гімну України – від народного аматорського духового оркестру Хотинського БНТД.
«Христос Воскрес! Воскресне Україна! – зазначила ведуча. – Ми з України! Ми сильні, єдині разом, непереможні. І народилися, щоб шанувати і оберігати нашу рідну землю. Ніколи не вмре і не загине наша сила, і слава, і воля!»
Детальніше...Великдень - найвеличніше свято для християн. Мученицький та стражденний він для українців цього року. Традиційно у Вижниці у Великодній вівторок проводиться свято Писанки. Розпочалося воно у Вижницький дитячій бібліотеці хвилиною духовності «Молимося за Україну».
Її провів військовий капелан, викладач художнього відділення нашої Мистецької школи Федір Чев'юк. У спільній молитві взяли участь діти та їхні батьки - вимушені переселенці та жителі громади. Присутні молилися за всіх українських дітей, за військо, за перемогу і мир.
Директорка бібліотеки Ольга Ямбор презентувала ігровий куточок для найменших діток та ознайомила з новою послугою "Залиш дитину на годину". Облаштування ігрового простору відбулося завдяки фінансовій підтримці Антоніни Кириляк (придбання килиму), Наталії Додяк (іграшки) та Клубу українських жінок у Греції (канцтовари, олівці, фарби, конструктори, іграшки). Продовжила великоднє свято мистецька акція "І писанка оранжево горить". Дерева на площі Темістокля Вірсти розквітли барвистими писанками, які виготовили учні Вижницької загальноосвітньої школи ім. Ю. Федьковича, учні нашої Мистецької школи, діти вимушених переселенців. Оновили імпровізовану галерею дитячих малюнків просто неба "Слава Україні!"
Детальніше...Які слова можна вважати найкращими? Мабуть ті, якими розповідають про щиру любов. Як правильно назвати по-українськи ті чи інші почуття, яка романтична лексика поширена в сучасних говірках Буковини, як делікатно описати все, що на серці – ось саме цьому вчилися відвідувачі розмовного клубу української мови, котрий діє в МКУ «Резиденція молоді», лекторка – кураторка етнографічного проекту «Спадщина» БЦКМ Іванна Стеф’юк.
«Мені здавалося, що я знаю українську мову, поки не спробувала спілкуватися. Якось у мережі я написала «Я кохаю Україну», і мене виправили: «Я люблю Україну». До того моменту я думала, що ці слова – однакові, можна вживати наугад», - ділиться враженнями одна з відвідувачок заняття.
Завершилося заняття на високій поетичній ноті – присутні декламували улюблені українські поезії – «Яблука доспіли, яблука червоні» Максима Рильського, «Давня весна» Лесі Українки, «Між іншим» Ліни Костенко, а також поезії Василя Стуса та Василя Симоненка.
«На моє переконання, шлях до української мови через культуру і традиції – це шлях душевності. Насправді відвідувачі наших курсів – це люди, які розуміють українську мову, можуть читати нею і спілкуватися. Але вони бажають розмовляти вільно і собі в насолоду, тому ми ділимося найкращим – ось саме те, що подобається нам – тим і ділимося», - розповідає лекторка.
Детальніше...19 квітня у Клішковецькій сільській раді, Шировецькому навчально-виховному комплексі за сприяння ГО «Український Народний дім у Чернівцях» відбулося два майстер-класи із традиційного розпису писанок, який провели художники, мистецтвознавці, майстри народного мистецтва України, методисти Буковинського центру культури і мистецтва Альона та Василь Беженарі. Майстер-класи провели спільно з народними майстрами Тетяною Татарчук і Юрієм Оринчуком.У заході взяли участь мешканці тимчасово окупованих територій різного віку.