Дитячий сон незмінно супроводжує з перших днів життя така обрядова пісня, як колисанка. Крім заспокійливо-забавляльної дії, колискові виконували роль оберегу та своєрідного кодування долі. А співали їх не тільки для того, щоби заспокоїти чи приспати немовля, але і аби привернути до дитини добру долю, попросити заступництва вищих сил чи вберегти дитину від лиха на словесному рівні.

Як правило, найпоширенішим мотивом є закликання сну до дитини, причому стани сонливості – сон, дрімота тощо є персоніфікованими, практично зримими істотами у таких текстах.

Крім світлих словесних формул, у колисанках широко застосовуються «лякливі» звороти, які також дублюються у виховних бесідах з дитиною. На противагу побажанням, виокремимо «лякливі» словесні формули, які використовують з виховною метою. У них фігурують два персонажі, котрих можна розглядати як негативних, оскільки ними лякають дітей: Бабай та Чужя (Чюжя). Погрозу «Тебе озме Чюжя» можна часто почути на Гуцульщині та Покутті, Поділлі та ін., тобто дитину лякають тим, що її забере (викраде) чужа людина. Не менш поширеною була і ситуація, коли стороння людина, спостерігаючи за тим, як розкапризувалася дитина, звертається до неї (при батьках): «Раз ти такий пустий і не слухаєш – я тебе забираю. Пішли». Зараз же такий вчинок розглядається двояко, хоча колись між дорослими це був жарт, а для дитини – спонукання її слухатися.

Колектив Буковинського центру культури і мистецтва щиро вітає з 60-ти річчям Віктора Гринюка, художника, викладача художнього відділення Заставнівської мистецької школи.

Бажаємо Вам широчезного польоту фантазії, нового бачення, натхнення і бажання творити прекрасне. Будьте здорові, повної гармонії в душі, поваги від учнів, удачі й любові від рідних людей.

Один з найдушевніших форматів спілкування з традицією - індивідуальні етнографічні студії. Це коли ви з родиною чи друзями приходите до нас у майстерню-світлицю народних ремесел і декоративного мистецтва, знайомитеся зблизька зі старожитностями, а ми з вами у режимі діалогу з'ясовуємо найцікавіше.

Вчора до нас завітали дві родини з Сіверодонецька, і головна тема розмови - килимарські традиції Бессарабії, таємниці буковинських тайстр, душа гуцульського боднарства, урочисті та весільні вінки. України. Нам було душевно і кольорово, а головне - змістовно.

Особливе зацікавлення у гостей викликали живі традиції – тобто ті, що активно практикуються і популяризуються, саме вони є нашою нематеріальною культурною спадщиною – деякі вже внесені як елементи НКС до обласного переліку, деякі будуть внесені в майбутньому.

Заняття «В гостях у буковинської тайстри» відвідувачам провели очільник установи, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк та завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Іванна Стеф’юк.

Конституція України — Основний Закон України. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України ІІ скликання. Конституція України набрала чинності з дня її прийняття. На згадку про прийняття Конституції в Україні щорічно святкують державне свято — День Конституції України.

28 червня викладачі нашої Мистецької школи разом з громадськістю міста, членами трудових колективів громади взяли участь в урочистому зібранні з нагоди дня Конституції України. Відбувся мітинг на відкритій сцені площі Героїв Майдану.

З глибокою шаною хвилиною тиші присутні вшанували пам'ять всіх, хто загинув за волю і незалежність України. З вітальним словом до мітингарів звернулися голова Вижницької міської ради Олексій Чепіль, голова Вижницької районної ради Михайло Андрюк, голова Вижницької районної воєнної адміністрації Михайло Чорней, голова Вижницького районного осередку Всеукраїнського товариства "Просвіта" Дмитро Никифоряк.