Українська вишивка, зокрема буковинська, має багату і славну історію. Її цінують у всьому світі. Відомі будинки моди все частіше використовують мотиви української вишивки у своїх колекціях. Вишиванки наші бабусі й дідусі одягали не тільки у святкові дні, наприклад коли йшли до храму, а також і у будні. Сьогодні ця традиція не переривається, навпаки вишиті сорочки – це надсучасний бренд. День української вишиванки, який було започатковано у столиці буковинського краю, набув статусу Всесвітнього.

З метою подальшої популяризації буковинської вишивки 29 вересня у виставковій залі Буковинського центру культури і мистецтва відбулося відкриття персональної виставки відомих майстринь нашого краю. Свої твори презентували заслужений майстер народної творчості України, викладачка Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. В. Ю. Шкрібляка та художнього відділення Банилівської школи мистецтв Віра Андрич і викладачка художнього відділення Подвірненської школи мистецтв Тетяна Скорокиржа.

З метою впровадження нових освітніх програм у 2022-2023 навчальному році для мистецьких шкіл області викладачі художніх шкіл та художніх відділень шкіл мистецтв розробили і демонструють свої розробки.

29 вересня методисти навчально-методичного відділу мистецьких закладів та підвищення кваліфікації працівників культури БЦКМ провели творчу лабораторію на тему: «Презентації навчальних програм та обмін педагогічним досвідом викладання навчальних предметів у художній школі».

Поділилися своїми розробками викладачі Художньої школи ім. М. Івасюка м. Чернівців - заступниця директора школи Наталія Волошина та викладачка Іоанна Ягла-Готинчан.

Хотинська арт-оборона, хоч і невеликими, але впевненими кроками намагається наближати нашу Перемогу. Нещодавно відбулися три благодійні концерти: в Хотині за участю зразкової аматорської вокальної студії «Щасливі діти» (керівник - Альона Татарчук) та два виїзних концерти у Ворничанах і Пашківцях. Загалом вдалося зібрати 10 685 грн.

4 900 грн на прохання голови Хотинської громади Андрія Дранчука, перевели на купівлю берців захиснику України Івану Васильовичу Велю, мешканцю Херсонської області, який у вересні цього року евакуювався разом із родиною в Хотинську громаду.

Іван Васильович народився 22 грудня 1983 року в с. Іванівка Херсонської області, де жив і працював. Разом із дружиною Валентиною виховує двох діток – Катрусю (7 років) та Маркушу (2 місяці). Іван упродовж чотирьох місяців був на передовій, захищав кордон Мар'їнка-Новомихайлівка, доки не отримав осколкове поранення. Родина пережила окупацію, і як тільки виявилася перша нагода, переїхали в село Каплівка.

Сьогодні Іван Васильович знаходиться в Києві у лавах Збройних Сил України. Катеринка пішла у другий клас Каплівської школи, ну а в Маркуші одне завдання – рости на радість мамі й татові.

Душевна традиція, котра єднає Снятин і Конотоп, Рівненщину з Одещиною, Буковину з Поділлям. «Слоїк не може вертатися порожнім», - скаже вам господиня з Буковини, те саме потвердить і господиня з Сумщини, лише слоїк називатиме банкою, а так – все без змін. Йдеться про традицію взаємної гостинності: якщо вам у дім принесли молоко чи сметану в банках, ви маєте тут же перелити вміст у свій посуд, принесену банку (слоїк) вимити і на його дно кинути шматочок присоленого хліба. Зараз традицію осучаснили і кидають цукерки, печиво чи інші дрібні лакітки.

Звідки походить традиція і що вона означає?

Дослідниця Світлана Гончарук у статті «Клади перед людей хліб на столі» («Україна молода», 2010) пояснює: «Це пригощення для корови-годувальниці й оберіг від лихого ока».