5 травня цього року виповнилося 120 років з того часу, як утворена Завальська січ (село Завалля Снятинського району), це знаковий і символічний день в історії України. З огляду на карантинні обмеження, чимало всеукраїнських ювілейних заходів, приурочених ювілеєві січового руху, перенесені на осінь. Серед них – і наукова конференція «Українська тіловиховна і спортова традиція», яка відбулася нещодавно у місті Львів.

Організатори конференції – Наукове товариство імені Тараса Шевченка, Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Музей визвольної боротьби України та Львівський обласний будинок учителя.

3 листопада на Алеї Небесної Сотні та Героїв Підгір’я у Сторожинці відбувся урочистий захід з нагоди 102-ї річниці Буковинського Віча. У заході взяли участь заступник голови Сторожинецької районної державної адміністрації Ярослав Бліжинець, голова районної ради Іван Лосік, Сторожинецький міський голова Микола Карлійчук, представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

У рамках заходу присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять воїнів, які віддали своє життя за Україну. Керівники району та міста поклали квіти до Алеї Небесної Сотні та Героїв Підгір’я, пам’ятників Тарасу Шевченку і Юрію Федьковичу.

Колектив Хотинського районного будинку народної творчості та дозвілля привітав з професійним святом людей, чия праця сповнена гуманізму, милосердя і тепла – працівників соціальної сфери!

Із найщирішими побажаннями до привітань долучилися Серафім Романюк та Евеліна Бойко, учасники зразкової аматорської вокальної студії «Муза», керівник - О. Кульчицька, Влада Перепічка та Анна Микитенко (учасники зразкового аматорського театру юного глядача», керівник - Л. Микитенко), зразковий аматорський хореографічний колектив сучасного танцю «Крок вперед» (керівник - В. Тамазликар) та народний аматорський хор ветеранів війни та праці (керівник - Ю. Кульчицький).

Нерідко, коли говоримо про «українські традиції в одязі», уявляємо собі яскраво вбраних жінок (звісно, «берегинь» – хоча, мабуть, складно поратися біля «домашнього вогнища» у тому всьому багатстві – дукачах-намисті-згардах-коралях) і суворо-безбарвних, і через це ніби дуже мужніх, чоловіків. Насправді ж, як стверджує наша співрозмовниця, науковиця-етнографиня Іванна Стеф’юк, «існує з одного боку розрізнення, а з іншого – взаємопроникнення чоловічих і жіночих елементів одягової культури, що свідчить: одягова традиція України і, зокрема, Буковини – це складна система». Спілкуємося про етнографічні «гендерні» несподіванки буковинської моди у застосуванні деяких аксесуарів із завідувачкою науково-методичного відділу дослідження та збереження традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, кандидаткою філологічних наук, кураторкою етнографічного проєкту «Спадщина» і письменницею Іванною СТЕФ’ЮК (ОЛЕЩУК).