Нещодавно в Буковинському центрі культури і мистецтва відбулася презентація авторських та адресних казок авторки, яка обрала псевдо Lubov. Письменниця ознайомила присутніх із циклом різних адресних казок, у яких головні герої – діти. Робота з дітками – джерело натхнення казкарки. Саме під час роботи з ними письменниця надихається створювати нові та все цікавіші історії. Наймолодші глядачі також завітали на презентацію до улюбленої казкарки. Тематичними віршиками дітки яскраво доповнили розповідь Любові.

А розпочав зустріч очільник нашої установи Микола Шкрібляк, який нагадав, що всім нам (не залежно від статусів і посад) потрібна казка і відчуття дива. І чим темніші часи – тим ця потреба гостріша. Бо казка взагалі є «королевою словесності», яку ми всі любимо і десь глибоко в душі в неї віримо.

Не обійшлося і без сюрпризів - пані Lubov презентувала казку, яку вона написала для нашої колеги, кандидатки філологічних наук,завідувачки науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури БЦКМ Іванни Стеф’юк, а також передала їй пам’ятний подарунок. Пані Іванну письменниця побачила в образі доброї, грайливої, яскравої лисички.

Вітальні слова гості адресували кандидатки філологічних наук Валентина Чолкан та Ольга Меленчук, і цей захід став промінчиком правдивого дива.

Днями відбулася презентація книжки етнографічних есеїв Іванни Стеф’юк «Місце сили». Книжка побачила світ у видавництві «Брустури» і вона є річним підсумком експедиційної та наукової роботи дослідниці.

«Ви знаєте, що сама фраза «місце сили» походить з книжок Карлоса Кастанеди. І так часто називають особливі місця, у кожному населеному пункті вони свої, а одне з них - пагорби святого Домініка, як колись називали теперішню вулицю Й.Главки. Тому так, я працюю у місці сили. І за кожну силу треба дякувати, як і за кожні знання. Тому я вдячна передусім Вчителеві – це знаний етнолог і очільник нашої установи Микола Шкрібляк, заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин міста Чернівці. Ця людина буквально випромінює знання і хто хоче вчитися – вчиться. А ще вдячна кожному респонденту, до кого приїжджала в експедиції. Дякую щиросердно», - з такими словами звернулася авторка книжки до гостей заходу.

Окрасою імпрези став виступ знаної співачки, докторки філософії, лауреатки премії імені Назарія Яремчука Тетяни Петришиної.

Окремо йшлося і про спеціальний проєкт нашої установи та Професійно-технічного училища номер 8 – лекторій Іванни Стеф’юк для юнацтва «Етновідкриття».

Як відомо, мова, традиції і менталітет – невіддільні. Саме тому 26 лютого відділ обслуговування юнацтва Чернівецької обласної універсальної бібліотеки ім. М. Івасюка запросив на зустріч з старшокласниками Чернівецького ліцею № 3 медичного профілю українську письменницю, літературознавицю, етнографиню, співробітницю Буковинського центру культури  і мистецтва, членкиню Національної спілки письменників України Іванну Стеф’юк. Як завідувачка науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва є кураторкою етнографічного проєкту «Спадщина» (м. Чернівці). З - під пера письменниці вийшли понад 10 як художніх, так і наукових книжок.

Чернівецька єврейська релігійна громада м. Чернівців та Буковини, Чернівецька обласна єврейська громада запрошують на вечір, присвячений 120-й річниці від дня народження видатного тенора світу,  уродженця Буковини Йозефа Шмідта. Захід відбудеться 6 березня 2024 року о 16:00 у кінотеатрі «Чернівці» (вул. Університетська,10). Вхід вільний.

Письменниця, дослідниця єврейської історії Чернівців та Буковини Софія Березіна розповість про життєвий і творчий шлях співака, звучатимуть аудіозаписи виступів Шмідта, демонструватимуться уривки з художніх фільмів за його участю.

Довідково

Йозеф Шмідт народився 4 березня 1904 року в с. Давидени (тепер Давидівка) неподалік Сторожинця. Його дитинство та юність пройшли у Чернівцях. Він був солістом чернівецької головної синагоги «Темпль». Перший концерт Шмідта відбувся 1924 року в залі Музичного товариства (тепер Чернівецька обласна філармонія). У середині 1920-х Шмідт навчався вокалу у Берлінській музичній академії. Після закінчення академії працював на Радіо-Берлін, в оперних театрах Європи, знімався у кіно, їздив з концертними турами до країн Європи, Палестину, Сполучені Штати Америки.

З приходом до влади нацистів почалися поневіряння Йозефа Шмідта. Він помер 16 листопада 1942 року в таборі біженців Гіренбад під Цюріхом.