Традиція давня – як і ріки, і така ж мінлива: рибальство. І по сьогодні «на рибу» йдуть старші і менші, це заняття є одночасно і практичним, і відпочинковим – так би мовити, поєднання приємного і корисного. Як рибалили буковинці століття тому і чи працюють ще давні «лайфхаки»? Доприкладу, Іван Гуцуляк (1932 р.н.) розповів буковинським етнографам (укладачам хрестоматії «Буковинські говірки», що у давні часи хлопці й чоловіки виготовляли саморобне рибальське спорядження - донки, напатки (сіті), перемети і сачки.
«Ходили на рибу – то брали донки, вікідали, там було по 5-6 гачкіу на тих донках, закладау наніч. Витак цілу ніч дивимоси за ним, підкидаєш – там 5-6 мареніу, личаків, а нє – то щучка попадала».
Розповів вуйко Іван також, як робили напатки з саморобної конопляної пряжі, а приманювали рибу насінням коноплі і пряженим соняшником.
Детальніше...У виданні запропоновано короткий інформаційно-аналітичний огляд сучасного розвитку народного мистецтва Буковини та біографічні відомості про майстрів народної творчості краю й осередки творчих спілок, які їх об’єднують.
У передмові до мистецького довідника під назвою «Невичерпні джерела Буковинської неповторності» Микола Шкрібляк акцентує на найпоширеніших видах народних ремесел, які нині продовжують розвиватися на Буковині, це, зокрема, художня обробка дерева (бондарство малих форм, поєднане з випалюванням), різьблення, інкрустація по дереву, лозоплетіння, вишивка, ткацтво, художня обробкаметалу, шкіри (щоправда, дещо занепадає нині), гончарство, писанкарство, народне малярство та перелічує імена творців і носіїв народної традиції, називає локальні центри популяризації творчості народних умільців образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.
Продовженорозширений огляд розвитку різних видів народного мистецтва у матеріалі Дарини Яремчук «Жива традиція народних ремесел», у якому детально простежено функціонування й діяльність різноманітних конкурсів, фестивалів, проведення масових святкових заходів, запровадження премій у галузі культури і мистецтва з метою підтримки й популяризації традиційних народних ремесел.
Детальніше...Одна зі страв української кухні, котра вже давно є її репрезентатором на етнокультурній карті світу, потрапила в особливе поле зору після того, як увійшла до трійки найкращих перших страв світу за версією CNN Travel . Директор Буковинського центру культури та мистецтва, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк та кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» БЦКМ, кандидатка філологічних наук Іванна Стефʼюк (Олещук) поспілкувалися з цього приводу з редакцією інформаційного агентства «АСС». Пропонуємо нижче сам матеріал.
Буковина – край з різноманітними культурами та звичаями. Тут тісно співіснують чимало народностей, які роками діляться між собою власними традиціями, піснями, легендами, і, навіть, рецептами.
Детальніше...Березнева пора має виразний літературний код – Міжнародний день письменника (3 березня), відтак – Шевченківські дні, які стартують з 9 березня, згодом – Всесвітній день поезії (21 березня). Журналістка «Суспільного» Інна КУБАЙ у програмі «3 СТУДІЯ» поспілкувалася з сучасними письменниками Буковини – Інгою КЕЙВАН, Максимом ДУПЕШКОМ та Іванною СТЕФʼЮК.
«Дозволила собі таку сміливість – урівняти в правах діалект і літературну мову у своїх творах, - розповідає Іванна Стефʼюк. – Я вважаю діалект магматичним ядром мови, живильним коренем, а тому переконана, що він потребує харизматичного, вдумливого і шляхетного представлення у мистецтві. Діалект – це не просто «хатній варіант» літературної, це далеко не так».
Детальніше...Упорядник видання М. Шкрібляк у вступному слові «Вишиванки Михайла Покиданця» простежує етапи творчого зростання відомого не лише на Буковині, а й у світі майстра народної вишивки. Зокрема підкреслено, що М. Покиданець у своїх вишиваних полотнах відтворює буковинські, покутські, гуцульські, бойківські, лемківські та подільські орнаментальні мотиви. Крім того, зібрав велику колекцію кращих зразків народної орнаментики для вишивання та розробив цілу галерею візерунків, які свого часу були опубліковані у таких журналах: «Україна», «Наш дім», «Краса і мода», «Народна творчість та етнографія», «Радянська жінка», згодом «Жінка». У передньому слові зауважено, що нині майстер багато уваги приділяє відродженню вишивки Буковини. Водночас у своїх вишиваних роботах творчо переосмислює орнаменти, зібрані понад століття тому відомим австрійським архітектором Еріхом Кольбенгайєром. А серед розмаїття вишиваних творів М. Покиданця вражають колористикою та багатою орнаментикою рушники на тематику шевченківських поезій. Таких у колекції майстра налічується понад два десятки.
Альбом містить зразки вишиваних доріжок та серветок на різдвяну та великодню тематику, фрагменти геометричного та рослинного орнаментів, що увиразнюють особливості західноукраїнської вишиваної традиції.
Вишиванки Михайла Покиданця: альбом / [Упорядкув., вст. ст. М. Шкрібляка ;фото, дизайн В. Цитрака]. – Чернівці : Прут, 2009. – 20 с.
Ольга МЕЛЕНЧУК, кандидатка філологічних наук,
методистка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури БЦКМ