Книглі, кнедлі, кнедлики – все це назви однієї страви, яка має свою історію, адже готують її ще з давніх-давен. У багатьох родинах вона одна з традиційних страв, рецепт якої передається від бабусі до онуки. Саме так від своєї бабусі перейняла цю страву Слава Хорбут. Як і більшість давніх страв, книглі у проготування є невибагливими, простими, але дуже смачними і поживними. Її готують як з вареної, так ї сирої картоплі.
В охолоджену відварену толочену картоплю додають яйця, сіль, перець, борошно та замішують тісто. З нього формують довгі жгутики та нарізають невеликими шматочками. До речі з формою книглів можна експерементувати. Сформовані шматочки варять у підсоленій воді. Ось і все. Страва готова.
Детальніше...Скільки їх було… Іноді безіменних, які не заслужили від тодішньої влади «визволителів» навіть права бути похованими на своїй землі. Замість хреста – табличка з номером, а то й взагалі – братська могила. Гіркий парадокс: люди, які це творили, на словах не вважали українців «унтерменшами», а навпаки – клялися у віковічній любові та дружбі, підкреслювали, що несуть у далекі гірські села світло прогресу та встановлюють найгуманістичнішу владу на світі.
Незабаром усю повноту цієї «любові» на своїй шкірі відчули тисячі українців, які попрямували до Сибіру і Магадану будувати «світле майбутнє». Та це майбутнє, навіть не світле, а просте людське, судилося не кожному, адже серед поневолених чималу частку складали жінки, а то й зовсім молоді дівчата, які так і не стали дружинами, матерями, бабусями. Сьогодні архіви відкриті. Ми знаємо чимало про долі дисидентів, правозахисників, відомих інтелектуалів, які не словом, а ділом виборювало право українців мати свою вільну незалежну державу. Проте іноді забуваємо про долі звичайних людей, людей, які живуть поруч з нами і які також зазнали численних поневірянь та знущань на чужині. Вина яких полягала лишень в тому, що вміли добре працювати на своїй землі та насмілилися мати власну думку.
Детальніше...Традиційною стравою для буковинських румунів вважається фріптура. Це добре висмажане соковите мясо з додаванням спецій та овочів. Для приготування цієї страви чудово підходить ошийок, адже ця частина м’яса з тонкими прослойками сальця буде соковитою та ніжною.
Також для приготування знадобиться і саме сало, порізане невеличкими шматочками, та бужені реберця. Саме вони нададуть страві тонкого аромату. М'ясо фактично тушкується у власному соці. Господиня Мар'яна Биндю справно готує таке м’ясо. Для соковитості додає цибульку, а для солодкого смаку - морквину. А завершують це чудове звучання компонентів страви прянощі…
Детальніше...21 травня о 19.00 відбудеться показ першої серії з циклу фільмів «Моя земля – це сила моя». Фільмирозповідають про непрості долі репресованих жінок Буковини.
У програмі: фільм перший «В любови жити тато вчив» про долю Марії Штефуряк з Усть-Путили, виступ виконавиці головної ролі, спілкування з авторами фільму, розмова про творчий проєкт. Організатор заходу – Буковинський центр культури і мистецтва. Режисерка – Тетяна Маслюк, оператор – Олег Сташкевич, відеомонтаж – Микола Глібіщук.
Показ відбудеться за адресою: м. Чернівці, вул. Й. Главки, 1-а (KINOHUB БЦКМ).
Щиро запрошуємо!
На вулицях столиці буковинського краю незабаром з’являться портрети вдів та матерів Героїв. Фотопроєкт під назвою "Любов'ю квітнуть вишиванки, омиті росами війни" ініціювали працівники відділу соціальної реадаптації та психологічної реабілітації учасників АТО та членів їхніх сімей Чернівецької міської ради. Він здійснюється за особистої підтримки Романа Клічука.
Автор ідеї проєкту - Ростислав Мишковський, фотограф - Юрій Хіць. Вишиванки з колекції очільника Буковинського центру культури і мистецтва, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка.
Усі охочі зможуть переглянути оригінали світлин на виставці, приуроченій Всесвітньому дню вишиванки 18-20 травня з 12.00-19.00 у Центрі культури "Вернісаж".