Новини

«Словом можна підняти…»

Мабуть, багато хто чув про важливість словесної мотивації, та і практикує такий метод частенько: сказати комплімент, щоби сподобатися; озватися добрим словом для підбадьорення, а чи взагалі «запрограмувати» когось на успіх, здоров’я чи хороший настрій. Хоча багато хто й скаже скептично: «А толку зі слів – головне справи». Але чи все так буквально у цьому складному і неоднозначному світі? Пригадаймо крилаті слова Тараса Шевченка: «Ну що б, здавалося, слова.. Слова та й голос – більш нічого. А серце б’ється, ожива, як їх почує…»

У розмовному клубі з вивчення української мови, який діє у «Резиденції молоді», відвідувачі дізнавалися цікаві історії, де особиста націленість та мотивація допомагали долати труднощі і навіть виживати.

Колишній персональний лікар Сталіна доктор Квіташвілі, був табірним лікарем у Воркуті – і лікуючи там репресованих хлопців, котрі потерпали за націоналізм, казав їм: «Усе буде добре», хоча сам гадки не мав, як у цій спільній для них ситуації хоч щось може бути добре. І саме його пацієнти, як розповів згодом політв’язень Ігор Салій, виживали – бо вони бачили іскорку надії, від лікаревих слів «Усе буде добре».

Чому Леся Українка в юності мала доводити свій розум? Як надихнути обезсилену людину? Як підтримати учня-новачка? Що таке «правило одної деталі» і чому корисно дивитися у дзеркало? Саме такі акценти розставила лекторка мотиваційного мовного заняття «Слова-акумулятори: як навчитися заряджати людей».

Завершилося заняття уже улюбленою мовною грою «Паляниця» і мріями вголос. Кажуть, це окремий вид щастя – стати причиною сонця в чиїйсь душі. А ви пробували надихати інших людей?

Автор фото: Олена ГУНЧАК, «Резиденція молоді»