Етнологічні діалоги як джерело наукового натхнення

Традиційна культура різних регіонів України надається до алюзій та паралелей, коли мова заходить про універсальні категорії, як ось хлібна культура, образ дерева чи лімінальні пороги людського віку. Сьогодні ми спілкувалися про полісько-буковинські паралелі, окремо аналізуючи деякі з елементів нематеріальної культурної спадщини Буковини, зокрема – «Буковинське поминальне деревце з дарами», «Новорічна традиція буковинського маланкування», «Обряд на викликання дощу «ховання ляльки» «Гуцульська мала боднарка з випалюванням».

Гостями майстерні-світлиці народних ремесел та декоративного мистецтва, котра діє при нашій установі, стали поважні гості - кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т.Рильського НАН України Любов Боса та кандидат історичних наук, мистецтвознавець, етнолог, викладач Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Олександр Босий.

Секретні ключі українських народних казок

Етнолог та фольклорист, академік Володимир Гнатюк називав казку серед найдавніших витворів колективної творчості і саме в ній пропонував шукати ключі до розуміння історії та традицій краю, адже тисячолітня казка акумулювала чимало.

Тому саме у день народження Володимира Гнатюка, 9 травня, розмовний клуб з вивчення української мови був присвячений саме народним казкам – зокрема, лекторка Іванна Стеф’юк проаналізувала питомо українські казкові образи, котрі з наших сюжетів стали мандрівними, а також як казка впливає на людину. Окремо у лекції-мандрівці йшлося про персонажів гуцульської, буковинської та поліської демонології, дізналися відвідувачі також походження відомого вислову «місця сили».

Дещо про «слова з довгою історією»

Як відомо, мова – це не тільки засіб спілкування, а й шлях пізнання традицій та історії краю. А тому одне із засідань розмовного клубу з вивчення української мови (спільний проєкт МКУ «Резиденція молоді» та Буковинського центру культури і мистецтва) ми присвятили саме таким словам – які здатні відвести в минуле, зачарувати своєю етимологією (або навпаки – здивувати). Яка різниця між архаїзмами та історизмами, яка історія виникнення звичних там слів «гротеск», «саботаж», «мішок», «стимул», «сорочка» - це далеко не повний перелік тих тематичних відгалужень, над якими розмірковували відвідувачі розмовного клубу.

Лекторка заняття – кандидатка філологічних наук, письменниця, завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк, а відвідувачі – гості-переселенці з Київської, Чернігівської, Черкаської, Харківської, Запорізької та Одеської областей, окремі заняття відвідують і чернівчани.

«Смаки Буковини»: шлях до серця лежить через… піч

Як хліб твердіє шкоринкою і достигає в печі, так книжка «Смаки Буковини» прийшла до свого читача з полум’я війни – порятована, вивезена з охопленого вогнем Харкова. Але зріла вона так, як добра розчина на хліб – в мирі, тиші і з молитвою. Бо писалася напередодні, і то писалася в дорозі.

Гастрономічний путівник «Смаки Буковини» своїм виходом напередодні Великодня приніс проблеск віри, що світло вікових буковинських традицій все відродить і все здолає, ця книжка – одночасно вогник Великодня і правдивий вогонь живої неперервної народної культури.

Автор нарисів у цій книжці і керівник проєкту – очільник Буковинського центру культури і мистецтва, заслужений діяч мистецтв України, етнолог Микола Шкрібляк. І якщо у когось склалося враження, що вийшла нова рецептурна книжка – це не так зовсім. Бо саме в нарисах Миколи Шкрібляка – той перший ключ, який відкриває обрядові двері у світ Буковини – правдивої, гостинної, але багато в чому просто непізнаної, бо її гостинність – не напоказ.

Авторка світлин до путівника – Кіра Ставчанська, і це – другий ключ до пізнання Буковини: через «смачні» світлини, які вміють танцювати, дихати і говорити до самої душі. У книжці оприлюднені також окремі світлини авторства Сергія Рижкова, Ірини Пустиннікової, Олексія Пономаренка та Ольги Шевчук.