Вітаємо Юрія Марчака!

Колектив Буковинського центру культури і мистецтва вітає вірного служителя Мельпомени, багаторічного очільника Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської, директора фестивалю комедії «Золоті оплески Буковини», актора, педагога, заслуженого працівника культури України Юрія Михайловича Марчака зі славним козацьким ювілеєм!

За роки своєї творчої діяльності Юрій Михайлович створив не тільки низку яскравих сценічних образів, а й дав путівку в життя багатьом талановитим акторам. Ми високо цінуємо тісну й плідну співпрацю з Юрієм Марчаком. Упродовж років ювіляр очолює журі одного з найстаріших і найпрестижніших фестивалів аматорського театрального мистецтва «Буковинська театральна весна».

У цей день бажаємо Вам мирного неба над головою, міцного здоров’я, благополуччя, вдячного глядача та подальших творчих злетів!

«Словом можна підняти…»

Мабуть, багато хто чув про важливість словесної мотивації, та і практикує такий метод частенько: сказати комплімент, щоби сподобатися; озватися добрим словом для підбадьорення, а чи взагалі «запрограмувати» когось на успіх, здоров’я чи хороший настрій. Хоча багато хто й скаже скептично: «А толку зі слів – головне справи». Але чи все так буквально у цьому складному і неоднозначному світі? Пригадаймо крилаті слова Тараса Шевченка: «Ну що б, здавалося, слова.. Слова та й голос – більш нічого. А серце б’ється, ожива, як їх почує…»

У розмовному клубі з вивчення української мови, який діє у «Резиденції молоді», відвідувачі дізнавалися цікаві історії, де особиста націленість та мотивація допомагали долати труднощі і навіть виживати.

Колишній персональний лікар Сталіна доктор Квіташвілі, був табірним лікарем у Воркуті – і лікуючи там репресованих хлопців, котрі потерпали за націоналізм, казав їм: «Усе буде добре», хоча сам гадки не мав, як у цій спільній для них ситуації хоч щось може бути добре. І саме його пацієнти, як розповів згодом політв’язень Ігор Салій, виживали – бо вони бачили іскорку надії, від лікаревих слів «Усе буде добре».

Любов до України мовою рок-музики

Коли ми спільно з «Резиденцією молоді» розпочинали розмовний клуб з вивчення української мови – цілі ставили, але ситуативні. Бо ніхто не може спрогнозувати ні кількість заявлених учасників, ні хто це буде, ні скільки відвідає занять. Адже ті, кого називають офіційним терміном «внутрішньо переміщені особи» - насправді гості нашого міста, яких привела сюди глобальна прикра несподіванка, яка застала нас усіх серед води.

Як з’ясувалося, один із перших учасників клубу – Данило Фарба, засновник та фронтмен рок-гурту «FARBAKINGDOM» (м. Одеса). Надихнувшись заняттями, присвяченими українській культурі, традиціям, Данило Фарба та його дружина Єлизавета створили кілька авторських пісень українською мовою, а також зробили рок-версії відомих народних пісень «Чорна рілля ізорана» та «Душко моя».

«В жилах моїх предків текла лемківська кров. Та і взагалі історія нашого роду вартує окремого вивчення. Я вирішив додати у репертуар нашого гурту пісню «Душко моя», яка повністю на лемківському говорі», - розповідає Данило.

Кольорова етнографія для наймолодших

Звичаї, як відомо, пізнавати ніколи не рано і ніколи не пізно. Саме тому Управління молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації та Буковинський центр культури і мистецтва запросили наймолодших гостей нашого міста на пізнавальну етнографічну екскурсію лежачи «Машина часу: мандруємо у світ українських традицій».

Чому – «лежачи»? Бо барвисте літо так і запрошує вмоститися зручно на яскравому килимку в тіні крислатого каштана і слухати про козаків-характерників та їхні надприродні здібності, а ще цікаво заглянути під маску буковинської маланки, розгадати таємничий зміст фрази «Грійте діда, дайте хліба», а ще… а ще літо запрошує мріяти.