АНОНС
Українська вишиванка - відомий та міжнародний бренд. Вишитий одяг чи аксесуари українці одягають у будні та свята. Це символ українського духу і славних традицій.
З метою подальшої популяризації української, зокрема буковинської вишивки, у Буковинському центрі культури і мистецтва відбудеться відкриття виставки творчих робіт викладачів художніх відділень шкіл мистецтв Чернівецької області – заслуженого майстра народної творчості України Віри Андрич з Банилова і Тетяни Скорокиржи з Мамалиги.
Щиро запрошуємо поціновувачів української вишивки 29 вересня о 12.00 до виставкової зали Центру (м. Чернівці, вул. Й. Главки, 1-а).
Як відомо, у нашої установи гарна традиція по четвергах проводити для гостей-переселенців та загалом усіх зацікавлених етнографічні студії. Аби відбулося повне заглиблення у традиційну культуру, гості приходять у майстерню-світлицю народних ремесел та декоративного мистецтва БЦКМ, де знайомляться з етнологією зблизька. Ці заняття відбуваються в рамках роботи Клубу української мови (організатори – наша установа та МКУ «Резиденція молоді»).
Як правило, кожен із таких заходів має приємні несподіванки для учасників, але цей був особливим. Річ у тім, що проводився він 22 вересня, а рекламувався, відповідно, раніше – 20 вересня. Абсолютно не підозрюючи про те, що саме 21 вересня відбудеться обмін полонених і наша героїчна Катерина Поліщук («Пташка») опиниться на волі, організатори сформулювали анонс таким чином: «Образ птаха в українській традиції. Трохи крилатої лексики і фольклору».
Детальніше...Цього літа наша колега, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» БЦКМ, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф'юк поділилася новиною: у видавництві «DISCURSUS» вийшла її нова книжка «Про вас», у основі – реальні родинні історії українців, євреїв, румунів та німців-колоністів. Обравши формат «художній образок», авторка намагається якнайточніше передати тонкі біографії та непрості долі.
Саме за цією книжкою культурна діячка Любов Добровольська поставила моновиставу «Про вас», де головну роль виконала сама авторка – Іванна Стеф’юк. Пані Любов та пані Іванна обрали сугестивну концепцію, і головний задум – навіяти гостеві заходу настрій іншої епохи. Власне, синергія втілювалася діалектом і музикою.
Детальніше...22 вересня Білоцерківський інститут неперервної професійної освіти провів Всеукраїнську науково-практичну інтернет- конференцію «Інноваційні технології при підготовці фахівців сфери послуг та народних ремесел в умовах воєнного та повоєнного часу».
У конференції взяв участь Микола Шкрібляк, директор Буковинського центру культури і мистецтва, заслужений діяч мистецтв України, голова Чернівецького обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, викладач теоретичних дисциплін художнього циклу Вищого професійного художнього училища №5 м. Чернівців.
Детальніше...Хочеш пізнати душу країни? Дізнайся більше про її смаки. Саме за таким принципом делегація з Чернівецької області вирішила розповісти про українську культурну спадщину велелюдному товариству – учасникам та гостям VII Буковинського наукового фестивалю, котрий відбувався у м. Ястров’є (Республіка Польща).
Саме на цьому поважному заході, котрий об’єднав лінгвістичні, етнологічні та історичні студії, презентовано видавничий проєкт «Смаки Буковини». Автор текстів цього фундаментального видання – заслужений діяч мистецтв України, директор Буковинського центру культури і мистецтва, етнолог Микола Шкрібляк. У рамках Буковинського наукового фестивалю відбулася презентація як книжки «Смаки Буковини», так і однієї з найрідкісніших страв – традиційного борщу на заквасці з села Чагор. Цей рецепт зберігається в родині Ілони Загарюк, яка особисто приготувала його для поважного товариства. Символічно, що українці частували учасників фестивалю борщем саме в той рік, коли ця позавікова страва стала надбанням світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
В рамках роботи фестивалю у науковій секції «Ближчі незнайомці» Микола Шкрібляк також мав детальну доповідь «Самки Буковини» - гастрономічний проєкт традиційної кухні. Унікальність мультикультурного етнографічного простору на пограниччі».
Детальніше...