Вчора, 27 жовтня, рішенням депутатів на сесії Чернівецької міської ради перейменовано вулицю Олександра Матросова на вулицю Авксентія Яківчука. Відповідне подання готував колектив Буковинського центру культури і мистецтва (директор - заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк). Наш Центр гордиться цим, адже Авксентій Федорович понад 40 років життя віддав самовідданій роботі у колективі нашої установи.
Україна має кілька «атлантид» - мова йде про сотні сіл, які пішли під воду при будівництві великих гідроелектростанцій. Жителів примусово виселили, іноді просто на стіні будинку писали крайній термін, до якого господар власну хату має розібрати, сад вирубати, а якщо хоче забрати з собою предків – то можуть викопати їх з могил, а як ні – могили опиняться на дні водосховища… Такі акції у пресі подавали як перемогу прогресу над природою.
ГО «Лабораторія культурних досліджень» за підтримки IM Swedish Development Partner щорічно організовує табір для буковинських творців у горах «Creative Industries Bootcamp ’22». Тема цьогорічного заходу для креативного класу: «Креативні індустрії під час війни». За три дні говорили про те, що змінилося у креативних індустріях з настанням повномасштабної війни.
Цими днями відбувається акредитація освітніх програм філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. 26 жовтня відбулася акредитація ОП 035 «Українська мова та література» (другий рівень вищої освіти). Наша колега, очільниця науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури, кураторка дослідницького проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк є випускницею філологічного факультету (2012), і при кафедрі української літератури цього ж факультету в 2017 році захистила кандидатську дисертацію. З огляду на це адміністрація філологічного факультету запросила Іванну Іванівну на відкриту зустріч з експертами, котра відбувалася у процесі акредитації.
АНОНС
Хочемо розказати вам про фольклор нашої Атлантиди - затоплені села Чернівецької та Хмельницької областей. Історично склалося так, що кілька десятків сіл уздовж Дністра припинили своє існування, потрапивши у так звану «зону затоплення» напередодні та підчас будівництва Дністровської ГЕС, інші з найстаріших сіл перетворилися на наймолодші (якщо село «перенесли» в безпечне місце і за ним залишили колишню назву).