Кожен регіон має що сказати про переломні сорокові. І кожна національна спільнота на території України – також. Про те, як змінилися тогочасні традиції і про силу індивідуального вибору говорили слухачі Курсів української мови на перформативному занятті «Чорно-біла фотографія». Присутні почули про те, як українські повстанці відзначали Великдень, як змінилася традиція проводів до війська, що таке котильон, якими були сорокові роки для євреїв України та німців-колоністів, який досвід починання спочатку мали лемки на Луганщині, по-особливому звучав прочитаний повстанський щоденник Івана Онуфрака (Горліса), одного з останніх українських повстанців. Говорили й про українців за межами України – піонерів Канади, Аргентини, Бразилії. Про долю українців у трудових таборах Німеччини. Ділилися близькими родинними історіями та розмірковували над тим, які ж різні досвіди у кожного з нас – які ми різні і які свої.
Гуцульський колорит, гумор, неповторна атмосфера захопила глядача, який прийшов на виставу народного аматорського театру Центру культури та дозвілля в с. Черепківка Глибоцької ТГ (режисер-постановник – Василь Репчук, художній керівник – Ольга Репчук). Сюжет інсценізації за твором Василя Стефаника «Побожна» та музичної комедії за мотивами відомої оперети Ярослава Барнича «Гуцулка Ксеня» доволі простий та невимушений.
Комедія за мотивами п’єси Олени Шевченко «Недоблогерши» у постановці народного аматорського театру Центру культури та дозвілля Глибоцької ТГ про одноманітне життя двох 36-літніх подруг у провінційному містечку, пошук сенсів та пригод. Режисер-постановник вистави Роман Нагірний підняв актуальну тему, оскільки відчув нагальну потребу поговорити про інтереси, побут простих людей і кризу провінційного містечка, де нічого не відбувається. «Мені завжди було цікава тема кітчу в нашій культурі, рівень освіти та культури. Це досить проста і, водночас, складна історія з життя маленьких людей маленького містечка та їхню спробу самовираження», - наголосив режисер.
Ви, мабуть, знаєте, що диснеївську Білосніжку намалював українець Володимир Титла. І що в сто років тому на екрани вийшов один із перших наших мультфільмів – «Українізація». Детальніше про українського американця чи то американського українця, який продукував «титри від Титли» можна дізнатися в авторській програмі Уляни Маляр «Арт-Персона».
Як і мабуть знаєте «громадянство» мультфільмів «Капітошка», «Падав торішній сніг» та «Петрик П’яточкін». І що завдяки мультиплікації популярна українська народна казка «Сірко» стала практично культовою, а її герої удостоїлися пам’ятників. Ці теми викликали жваве обговорення тематичного заняття Курсів української мови, і кожен присутній пригадав улюблені давні та сучасні мультфільми, дотепні фрази з них, а також почув стислу історію української анімації. Відвідувачі курсів також ознайомилися з роботами Краматорської школи мистецтв №3, учні якої створюють колоритну і направду якісну українську анімацію в етностилі – «Веснянка», «Маланка» та «Щедрик» точно вартують вашого перегляду.
Детальніше...Буковинське поминальне деревце стало надбанням національної культурної спадщини. З цього приводу радіожурналістка Українського радіо "Буковина" Аліна Хрищук у програмі "Точка дотику" поспілкувалася з тими, хто досліджує даний елемент НКС та сприяє його популяризації. Зокрема, гостями програми стали завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф'юк, староста села Горбова Острицької сільської громади Соріна Паламарю, а також дослідниця, краєзнавиця, педагогиня Анастасія Пентелейчук.